Астрономи за допомогою телескопа ALMA виявили викиди струменів монооксиду вуглецю з поверхні найбільшої зафіксованої комети з хмари Оорта — C/2014 UN271 (Бернардинеллі-Бернштейн), яка наразі наближається до внутрішньої частини Сонячної системи. Діаметр ядра цього космічного тіла — 137 км. Комета не становить небезпеки для Землі: максимально вона наблизиться до орбіти Сатурна 29 січня 2031 року. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Найбільша комета з хмари Оорта
Комета C/2014 UN271, також відома як Бернардинеллі-Бернштейн, є наймасштабнішим представником хмари Оорта, зафіксованим людством. За оцінками науковців, її діаметр сягає 137 кілометрів, що у 14 разів більше за астероїд, який, ймовірно, спричинив вимирання динозаврів.
Хмара Оорта — гіпотетичне скупчення крижаних тіл, що оточує Сонячну систему на відстані до 100 000 астрономічних одиниць, — вважається джерелом довгоперіодичних комет. Саме з цієї області походить UN271.
Спостереження, проведене радіоінтерферометром ALMA у Чилі, дозволило виявити потужні викиди газу з ядра комети. Це сталося 8 та 17 березня 2024 року — одразу після сплеску активності. Під час першого спостереження виявлено два струмені з викидом монооксиду вуглецю, а також початкове формування кому — газопилової оболонки, яка утворюється довкола ядра комети під дією сонячного випромінювання. Під час другого — лише один струмінь, і без ознак кому. Учені вважають, що зміна могла бути зумовлена обертанням комети.
Як ALMA зафіксувала газові струмені
Нове відкриття є першою прямою фіксацією активного газового викиду з ядра комети UN271. Попри віддаленість — на той момент вона перебувала всередині орбіти Урана, на відстані приблизно 16 астрономічних одиниць від Сонця — телескопу вдалося зафіксувати вибухові потоки монооксиду вуглецю. Це свідчить про активні фізико-хімічні процеси у структурі ядра.
За словами астрохіміка Натана Рота з Університету Америки та Центру космічних польотів NASA, подібні спостереження відкривають нові питання щодо еволюції таких об’єктів у міру їхнього наближення до Сонця. Результати роботи опубліковані у журналі The Astrophysical Journal Letters.
Навіщо досліджувати далекі комети
Комети, що надходять із хмари Оорта, вважаються найменш зміненими об’єктами від часу формування Сонячної системи. Саме тому вони несуть у собі унікальну інформацію про її хімічний склад на ранніх етапах. Спостереження за кометою C/2014 UN271 — рідкісна можливість вивчити таке первинне тіло, перш ніж воно зміниться під впливом Сонця. Це дозволяє краще зрозуміти, з чого формувались планети і звідки потрапила вода на Землю.
Чого чекати від комети надалі
Незважаючи на гігантські розміри, комета не наблизиться до Землі ближче за орбіту Сатурна — її максимальне наближення очікується 29 січня 2031 року. Хоча вона і не буде видимою неозброєним оком, фахівці прогнозують ефектне видовище для професійних телескопів. Очікується, що в подальшому активність комети зростатиме, що дозволить глибше вивчити її склад та динаміку.
UN271 вже перевершила розміри попереднього рекордсмена — комети Хейла-Боппа. Водночас вона поступається об’єкту 95P/Chiron, діаметр якого оцінюється у понад 210 км. Важливо зазначити, що 95P/Chiron класифікується як кентавр — тіло, що має характеристики як комет, так і астероїдів, і не наближається до внутрішньої частини Сонячної системи.
Раніше ми писали, що Китай запустив місію Tianwen-2 для дослідження астероїда
