У Франції дослідники з Центру національних наукових досліджень (CNRS) описали, як нанобілки з антитіл верблюдових тварин (верблюдів, лам і альпак) можуть проникати в мозок і впливати на ключові ознаки хвороби Альцгеймера. Йдеться про спеціальні білки, здатні долати захист мозку, який зупиняє більшість препаратів. В експериментах на тваринах ці нанобілки дісталися до уражених ділянок і атакували білки, що спричиняють симптоми недуги. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я «КРВ.медіа» з посиланням на текст дослідження, опублікований у журналі Trends in Pharmacological Sciences.
Що таке нанобілки й чому це відкриття важливе
Нанобілки, або нанободі, — це мікроскопічні фрагменти антитіл, які природно утворюються в організмах представників верблюдових — зокрема, у верблюдів, лам і альпак. Їхня головна перевага — в 10 разів менший розмір у порівнянні з типовими людськими антитілами. Саме цей розмір дає їм змогу проникати в такі ділянки організму, які для звичайних антитіл залишаються недосяжними.
Ці нанобілки вже встигли привернути увагу науковців: у попередніх дослідженнях вони демонстрували ефективність проти грипу, COVID-19, ВІЛ та норовірусу. Але найцікавіше — їхній потенціал у лікуванні хвороб мозку, що традиційно вважалися майже недоступними для терапії.
Ключовим бар’єром у лікуванні нейродегенеративних захворювань є гематоенцефалічний бар’єр — природна захисна система мозку, що відсікає більшість речовин із кровотоку. Через це звичайні ліки не можуть потрапити до нервових клітин. Але нанобілки, завдяки своїм фізичним властивостям, здатні долати цей бар’єр.
Що показали останні дослідження
У 2025 році наукова команда CNRS провела експерименти на лабораторних тваринах, використовуючи спеціально модифіковані нанобілки, які змогли проникнути в мозок. Там вони зв’язувалися з білками тау та бета-амілоїдами — речовинами, що накопичуються у мозковій тканині хворих на Альцгеймера.
Тау і амілоїд — це білки, які у великій кількості ушкоджують нейрони, порушують пам’ять, поведінку та інші когнітивні функції. Вчені давно шукають спосіб зменшити їхній вплив, але більшість молекул не проходять крізь гематоенцефалічний бар’єр. Нанобілки, створені на основі верблюдових антитіл, уперше успішно впорались із цим завданням.
«Нанобілки з верблюдових відкривають нову еру біологічних терапій для мозкових розладів і змінюють наше уявлення про лікування», — зазначає нейрофармаколог Філіпп Рондар з CNRS. Його колега, функціональний геноміст П’єр-Андре Лафон, додає: «Це розчинні білки, які можуть потрапити в мозок пасивно, без складних доставних механізмів. На відміну від багатьох малих молекул, вони не викликають значних побічних ефектів».
Які виклики ще потрібно подолати
Попри оптимізм, дослідники не приховують: до реального застосування ще далеко. Усі досліди поки що відбуваються лише на тваринах, а отже — це доклінічна стадія. Попереду — вивчення стабільності молекул, перевірка, чи не викликають вони небажаних імунних реакцій, наскільки ефективно діють у тривалому лікуванні.
Також вчені ще не до кінця розуміють механізм, яким нанобілки перетинають гематоенцефалічний бар’єр. Важливо з’ясувати, як довго вони залишаються в мозкових тканинах, як їх правильно дозувати і як забезпечити збереження їхньої активності під час транспортування та зберігання в медичних умовах.
«Наша лабораторія вже розпочала дослідження цих параметрів на кількох молекулах, які проникають у мозок, — повідомляє Лафон. — Ми довели, що умови їх застосування можуть бути сумісні з хронічною терапією».
Якщо дослідження підтвердяться у клінічних умовах, нанобілки з верблюдових можуть змінити підходи до лікування не лише хвороби Альцгеймера, а й інших неврологічних і психіатричних розладів — зокрема шизофренії. У деяких моделях тварин ці білки вже показали позитивний вплив на поведінку, пов’язану з психічними станами.
Таким чином, верблюди та лами можуть стати неочікуваними союзниками в боротьбі за здоров’я людського мозку. Хоч шлях до терапій ще тривалий, у наукової спільноти з’явився новий, перспективний інструмент.
Раніше ми писали, що нові ліки сповільнили старіння у мишей на 30%
