Гарвардські дослідники виявили, що бактерія Morganella morganii може сприяти розвитку депресії, виробляючи запальні молекули. Це відкриття підкреслює важливість мікробіому кишківника у впливі на психічне здоров’я.
Вплив Morganella morganii на запалення та депресію
Бактерія Morganella morganii, яка є частиною нормальної мікрофлори кишківника, здатна виробляти молекули, що викликають запальні процеси в організмі. Ці запальні молекули можуть проникати через гематоенцефалічний бар’єр та впливати на функціонування мозку, що потенційно призводить до розвитку депресивних симптомів.
Дослідження показали, що підвищений рівень запалення в організмі пов’язаний з підвищеним ризиком розвитку депресії.
![3d vizualizacziya vorsynok u kyshechnyku krv.media](https://krv.media/wp-content/uploads/2025/02/3d-vizualizacziya-vorsynok-u-kyshechnyku-krv.media.jpg)
Механізм впливу кишкових бактерій на мозок
Зв’язок між кишківником і мозком, відомий як вісь «кишківник — мозок», є двонаправленою системою комунікації, що включає нервові, гормональні та імунні механізми. Бактерії кишківника можуть впливати на мозок через вироблення нейроактивних речовин, таких як і серотонін, а також через регулювання імунітету та запальних процесів. Дисбаланс у дофамін може спричиняти зміни настрою й поведінки, підвищуючи ризик розвитку психічних розладів, зокрема депресії. мікробіомі
Значення дослідження для майбутніх терапевтичних підходів
Розуміння ролі конкретних бактерій, наприклад Morganella morganii, у розвитку депресії відкриває нові можливості для терапії. Потенційні методи корекції можуть включати модифікацію мікробіому за допомогою пробіотиків, або дієтичних змін для зменшення запальних процесів і покращення психічного здоров’я. Подальші дослідження необхідні для оцінки ефективності та безпеки таких втручань, однак ці відкриття підкреслюють потенціал мікробіомно-орієнтованих підходів у лікуванні депресії. пребіотиків
Раніше ми також писали, що вчені розробляють імпланти для лікування хвороби Паркінсона.