Toxoplasma gondii — паразит, здатний змінювати роботу мозку людини, навіть якщо інфікована лише невелика кількість нейронів. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, опублікованого в журналі PLOS Pathogens. Вчені з Університету Каліфорнії в Ріверсайді встановили, що паразит порушує міжклітинну комунікацію в мозку, що може мати глибокі наслідки для здоров’я.
Як Toxoplasma gondii впливає на мозок людини
Паразит Toxoplasma gondii відомий своєю здатністю інфікувати нейрони й проникати через гематоенцефалічний бар’єр. Потрапивши до мозку, він може залишатися активним роками. Хоча остаточним господарем паразита є коти, він може паразитувати на будь-яких теплокровних тваринах, включно з людиною. У новому дослідженні вчені продемонстрували: навіть кілька інфікованих клітин здатні змінити нейрохімічний баланс у мозку людини.
Порушення міжклітинної комунікації
Експерименти на нейронах мишей, як культивованих у лабораторії, так і взятих із живих тварин, показали зменшення вироблення позаклітинних везикул (EVs) у заражених клітинах. Ці мікроскопічні структури відповідають за передавання інформації між нейронами та астроцитами — клітинами, які підтримують життєдіяльність нервової тканини.
Астроцити, зокрема, допомагають регулювати рівень глутамату — одного з головних нейромедіаторів. При порушенні їхньої роботи відбувається накопичення глутамату, що може призвести до судом або пошкодження нейронів.
Наслідки інфекції для здоров’я людини
Toxoplasma gondii асоціюють із ризиком розвитку неврологічних порушень, зокрема при імунодефіциті. У заражених клітинах змінюється вміст EVs, що впливає на експресію генів астроцитів — активуються імунні сигнали, а вироблення білків, які виводять надлишок глутамату, знижується.
Хоча більшість людей не помічає симптомів інфекції, для деяких категорій — зокрема вагітних, немовлят, літніх людей та осіб із ослабленим імунітетом — токсоплазмоз може бути небезпечним.
Як люди заражаються паразитом
Основні шляхи інфікування — вживання недостатньо обробленого м’яса, немитих овочів, контакт із ґрунтом або котячими випорожненнями. У деяких регіонах світу зараження сягає 80 %, у США — 10–30 %.
Ризик також зростає при поганій гігієні під час садових робіт, прибирання котячого туалету чи використання необробленого кухонного інвентаря.
На думку імунологині Емми Вілсон, мозок здатен виявляти інфіковані нейрони та реагувати на них. Якщо вдасться вивчити ці захисні механізми, можна буде створити нові методи профілактики.
Дослідження також підкреслює важливість вивчення фізіологічного впливу паразитів, а не лише їхнього потенційного зв’язку з поведінковими змінами, які залишаються спірними в науці.
Раніше ми писали, як токсиколог пояснив, чому чорна пліснява не є токсичною
