Плітки про керівника можуть викликати провину та сором, але водночас асоціюються з короткостроковим посиленням командної взаємодії. Такі результати отримали науковці з Rutgers University та Utah State University. Дослідження опубліковане у «Journal of Business Ethics». Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Дослідження пліток про керівника
Дослідження, опубліковане у «Journal of Business Ethics», аналізує, як плітки про керівника впливають на емоційний стан працівників та їхню поведінку протягом робочого дня. Авторкою роботи є професорка Ребекка Грінбаум із Rutgers University, співавторкою — докторка Джулена Боннер із Utah State University.
У центрі уваги — не моральна оцінка пліток, а їхній психологічний та соціальний ефект. Дослідники розглядали плітки як форму неформальної комунікації в межах корпоративної культури. Йдеться про обговорення керівника за його відсутності — від коротких розмов у коридорі до цифрового листування.
Автори наголошують, що плітки є поширеним соціальним явищем у робочому середовищі. Однак раніше бракувало емпіричних даних щодо їхнього короткострокового впливу на взаємодію в команді та на емоційний стан працівників. Саме це стало предметом системного аналізу.
Емоції після пліток про керівника
У першому етапі дослідження взяли участь 202 офісні працівники зі США. Протягом 10 робочих днів вони двічі на день відповідали на запитання про те, чи обговорювали керівника у його відсутності, а також описували власні емоції та поведінку після цього.
Результати показали, що плітки про керівника пов’язані з підвищеним відчуттям провини, сорому та страху. Дослідники пояснюють це внутрішнім конфліктом: працівники усвідомлюють соціальну небажаність такої поведінки. Негативні емоції можуть знижувати готовність до безпосередньої взаємодії з керівником, зокрема у питаннях спільних проєктів.
Водночас автори наголошують: дослідження фіксує кореляції, а не причинно-наслідковий зв’язок. Дані базуються на самооцінці учасників, що є типовою практикою для організаційної психології, але має свої обмеження.
Другий етап охопив 111 працівників, а також їхніх колег, які оцінювали зміни у поведінці учасників після епізодів пліток. Результати виявилися узгодженими з першою частиною дослідження. Попри негативні переживання, працівники повідомляли про сильніше відчуття приналежності до команди та більшу готовність співпрацювати з колегами впродовж дня.
Науковці пояснюють це соціально-психологічним механізмом «спільного досвіду». Обговорення керівника може створювати відчуття взаєморозуміння між працівниками, які переживають подібні управлінські рішення або стиль керівництва. У такому контексті плітки виконують функцію соціального згуртування.
Водночас автори дослідження прямо зазначають, що не рекомендують плітки як інструмент командоутворення. Вони не аналізували довгострокові наслідки для продуктивності, кар’єрного розвитку чи рівня довіри в організації. Дослідження проводилося серед офісних працівників у США, тому його результати не можна автоматично екстраполювати на інші культурні або професійні контексти.
Таким чином, плітки про керівника мають подвійний ефект: вони пов’язані з негативними емоціями на індивідуальному рівні, але одночасно можуть асоціюватися з короткостроковим посиленням горизонтальної командної взаємодії. Автори підкреслюють необхідність подальших досліджень для оцінки довгострокових наслідків цього явища для корпоративної культури.
