Підписуйтеся на КРВ.медіа:
Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | FB | TikTok | YouTube
Рівень розчиненого кисню в озерах Землі знижується рекордними темпами, йдеться у дослідженні, опублікованому на основі аналізу понад 15 тисяч водойм. Найбільші втрати кисню спостерігаються у глибоких шарах води — до 18,6% у період із 1980 по 2017 рік. Причинами фахівці називають потепління, водяні теплові хвилі та забруднення, зокрема надмірну кількість добрив. У дослідженні, проведеному Географічним інститутом Китайської академії наук, йдеться про загрозу формування «мертвих зон», де життя у воді стає неможливим.
Майже 80% озер мають дефіцит кисню
Дослідження, проведене науковцями Китайської академії наук, охопило 15 535 озер по всьому світу. За його результатами, понад 80% цих водойм уже мають знижений рівень розчиненого кисню. Особливо стрімке падіння фіксується у глибоких шарах води — майже вчетверо вище, ніж у поверхневих. Від 1980 до 2017 року рівень кисню в поверхневих водах зменшився на 5,5%, а в глибоких — на 18,6%.
Втрата кисню безпосередньо пов’язана зі змінами клімату. Підвищення температури води знижує здатність кисню розчинятися, що створює умови, несприятливі для життя водної фауни. Як наслідок — масова загибель риби та інших видів, як-от у річці Одер у Польщі у 2022 році, коли через критичний рівень дефіциту кисню загинули тисячі особин.
Гибель риби на річні Одер
Найбільша загроза
Потепління клімату та цвітіння водоростей
Автори дослідження вказують, що головним чинником зменшення кисню є довготривале підвищення температури — воно відповідає за 55% втрат. Ще близько 10% втрат спричинені масштабними цвітіннями водоростей, які виникають через підвищення температури та потрапляння у водойми мінеральних добрив і гною з сільськогосподарських угідь.
Окрім того, з 2003 по 2023 рік 85% проаналізованих озер щорічно зазнавали зростання кількості днів із температурними аномаліями — так званими тепловими хвилями. Вчені підрахували, що цей фактор спричинив ще 7,7% втрати кисню, адже тепліші умови не дозволяють кисню залишатися у воді.
Таким чином, загальна деградація водної екосистеми є результатом поєднання кліматичних змін та людської діяльності.
«Мертві зони» і загроза продовольчій безпеці
Недостатній рівень кисню у воді створює «мертві зони» — області, де водні організми не можуть вижити. Це вже спостерігається на прикладах у Польщі, Німеччині, Австралії та Новій Зеландії. Постраждали вугри, муррейська тріска (Murray Cod) та численні види риб і молюсків.
Згідно з прогнозами дослідників, у разі збереження нинішніх темпів потепління до кінця століття рівень кисню в озерах може знизитися ще на 9%. Такі зміни несуть загрозу не лише екологічну, а й економічну — оскільки багато громад по всьому світу покладаються на озера як джерело харчів, води та засобів для існування.
Водночас атмосферні зміни спричиняють пришвидшення гідрологічного циклу: через більшу вологість повітря підвищується випаровування, що веде до екстремальних коливань між засухами та паводками. Це явище отримало назву «гідрокліматичних гойдалок» (hydroclimate whiplash), які особливо вражають озера, зменшуючи їхню здатність до самовідновлення.
На фото – індекс SPEI — показник, що вимірює вологість або посушливість клімату, враховуючи не лише опади, а й температуру. Його використовують для виявлення посух і надлишку вологи, а також аналізу різких змін кліматичних умов.
Попри масштабність проблеми, науковці вказують на шляхи її пом’якшення. Найефективнішими рішеннями, за словами еколога Ши Куна з Китайської академії наук, є зменшення кількості агровідходів, які потрапляють у водойми, а також створення буферних зон у вигляді підводної рослинності та штучних водно-болотних угідь.
Такі природні фільтри допомагають не лише зменшити надходження поживних речовин, що спричиняють цвітіння водоростей, а й сприяють збереженню екосистем озер. Крім того, вони можуть відіграти роль у поглинанні вуглецю, що матиме позитивний ефект для пом’якшення змін клімату.
Раніше ми також писали, що NASA зафіксувало несподіване підвищення рівня моря
