Під час морської хвилі спеки у Кімбе-Бей (Папуа Нова Гвінея) вчені виявили незвичну реакцію у рибок-клоунів Amphiprion percula — вони втрачають не лише вагу, а й довжину тіла. Як передає медіа про науку КРВ.медіа, цей феномен пов’язаний із впливом теплового стресу та соціальної ролі в групі. Координація між парою рибок щодо зменшення суттєво підвищувала їхні шанси на виживання — до 78%.
Морська спека
Нова реальність для коралових мешканців
Морські хвилі спеки — тривале підвищення температури поверхневих вод океану — стали поширеним явищем у тропіках через кліматичні зміни. У регіоні Кімбе-Бей, відомому своїм біорізноманіттям, така хвиля стала фоном для дослідження, проведеного науковцями з Ньюкаслського університету. Їхня мета — зрозуміти, як мешканці коралових рифів реагують на нові екстремальні умови.
Особливу увагу вчені приділили рибкам-клоунам Amphiprion percula, які співіснують із морськими анемонами Radianthus magnifica. Ці рибки вже живуть на межі своєї термічної витривалості, і додаткове підвищення температури може впливати як на фізіологію, так і на соціальну поведінку видів.
Соціальна ієрархія визначає ріст рибок-клоунів
Рибки-клоуни живуть у соціальних групах, де домінантна пара — самка та самець — підтримує жорстку ієрархію. Підлеглі особини уникають зростання, щоб не порушити баланс і не спровокувати агресію з боку вищих у рангу.
Під час спостережень за 134 рибками, проведених щомісячно протягом п’яти місяців, вчені зафіксували зменшення довжини у 100 з них. І що важливо — зменшення часто відбувалося синхронно у парі, що свідчить про соціально координовану адаптацію. Це дозволяло знизити конкуренцію і зберегти групову стабільність.
Що означає «рибка зменшується»?
На відміну від схуднення, яке стосується втрати жирової маси, рибки-клоуни вкорочуються в довжину. Це означає, що їхнє тіло стає фізично коротшим. Як зазначає авторка дослідження Мелісса Верстіг, «це не просто худорлявість — рибки реально стають коротшими».
Механізм цього процесу ще остаточно не вивчений, але існує припущення, що риби, подібно до морських ігуан, можуть зменшувати довжину кісток або м’язової тканини. Морські ігуани, наприклад, здатні розсмоктувати кісткову тканину, щоб адаптуватися до нестачі їжі. Цей аналогічний процес може мати місце і у риб.
Скорочення розміру у відповідь на тепловий стрес — потенційно поширене явище, яке може пояснити тенденцію до зменшення розміру риб у світових океанах.
Як зауважує співавторка дослідження доктор Тереза Рюгер, якщо цей феномен виявиться типовим для різних видів, він стане вагомим чинником змін у морських екосистемах. Менші риби мають іншу харчову поведінку, менше споживають ресурси, а також можуть по-іншому взаємодіяти з хижаками та середовищем.
Це відкриття не лише важливе з біологічної точки зору, а й актуальне для риболовної промисловості, збереження біорізноманіття та адаптаційних стратегій до змін клімату.
Раніше ми писали про дослідження, що риби не дурні: демонструють здатність до навчання у природному середовищі
