Сезон зачаття впливає на кількість жирової тканини
Нові дослідження вчених з Японії показали: сезон, у який було зачато людину, може впливати на її метаболізм у дорослому віці. Згідно з публікацією у журналі Nature Metabolism, особи, зачаті в холодну пору року, мають активнішу буру жирову тканину (БЖТ), що сприяє зниженню індексу маси тіла (ІМТ) і меншій кількості жир, який знаходиться навколо внутрішніх органів у черевній порожнинівісцерального жиру. У дослідженні взяли участь понад 600 осіб, а провели його науковці під керівництвом Такеші Йонешіро з Університету Тохоку
Як холод під час зачаття змінює майбутній метаболізм
У ході масштабного дослідження в Японії проаналізовано дані 356 молодих чоловіків, які добровільно погодились на експеримент. Учасників піддавали впливу температури 19°C протягом двох годин, після чого оцінювали активність бурої жирової тканини (БЖТ) — типу жиру, який генерує тепло, витрачаючи енергію, а також допомагає регулювати рівень глюкози в крові.
Температура 19°C — це не мороз, але в умовах лабораторного експерименту вона є контрольовано «прохолодною» і достатньо низькою, щоб активувати буру жирову тканину. У стані спокою, без руху, така температура викликає фізіологічний холодовий стрес, що запускає термогенез. Саме в цей момент вимірюється, наскільки ефективно працює БЖТ у кожного учасника.
З’ясувалося, що ті, хто був зачатий у холодні місяці — з 1 січня по 15 квітня та з 17 жовтня по 31 грудня — мали суттєво вищу активність БЖТ. Це супроводжувалося нижчим індексом маси тіла, зменшеним накопиченням вісцерального жиру й загалом кращим обміном речовин.
У другій частині дослідження науковці розширили вибірку до 286 осіб обох статей різного віку. Тут також простежувалися «статистично значущі, хоч і помірні» зв’язки між сезоном зачаття і показниками метаболізму: ІМТ, площею вісцерального жиру та обхватом талії.
Схема: як вплив холоду перед зачаттям може «вмикати» генетичні механізми, що активують бурий жир у майбутньої дитини
Гіпотеза «передзародкової адаптації» до холоду
Автори вказують, що ключовим фактором є не стільки дата народження, скільки дата зачаття — приблизно за 266 днів до появи на світ. Імовірно, саме температура повітря під час цього періоду впливає на генетичні або епігенетичні зміни в гаметах — чоловічих і жіночих статевих клітинах.
Це відкриття підтримує попередні експерименти на мишах, де було зафіксовано, що вплив холоду перед зачаттям змінює експресію генів у сперматозоїдах, що своєю чергою покращує терморегуляцію й метаболізм у нащадків. У людей це явище вчені назвали «передзародковим походженням хвороб та здоров’я» (Pre-fertilization Origins of Health and Disease).
Науковці припускають, що це може бути еволюційною адаптацією — своєрідною клітинною пам’яттю про клімат, в якій тіло “передбачає” умови, до яких потрібно підготуватися ще до народження.
Чи змінить це розуміння профілактики ожиріння?
На думку епігенетика Раффаеле Теперіно з Helmholtz Munich, який зробив незалежний огляд дослідження, такі результати підтверджують розуміння того, як здоров’я батьків у момент зачаття та умови довкілля можуть мати довготривалий вплив на потомство. Це відкриває нові напрями в дослідженнях спадкових ризиків хронічних захворювань, включно з ожирінням та діабетом.
Разом із цим автори дослідження наголошують на потребі подальших досліджень, щоб детальніше зрозуміти, як саме клітини зберігають й передають інформацію про зовнішнє середовище — зокрема температуру, фізичну активність і навіть харчування — у спадковий матеріал.
Раніше ми також писали про голодування на соках: можливі негативні наслідки для здоров’я