У Західній Антарктиді сильні приземні вітри над Амудсеновим морем можуть прискорювати танення льодовиків Туейтса й Пайн-Айленд — одних із найбільш нестабільних льодових масивів на планеті. Льодовик Туейтса, який часто називають «льодовиком Судного дня», становить загрозу для рівня Світового океану, оскільки його повне танення може спричинити підвищення рівня води на понад 60 см. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я «КРВ.медіа» з посиланням на текст дослідження.
Як формуються низькорівневі струменеві потоки в Антарктиді
У 2014 році команда вчених з Індійського технологічного інституту та Британської антарктичної служби провела серію польових спостережень на узбережжі Амудсенового моря. Дослідники запустили 22 метеозонди, які фіксували дані про температуру, тиск і швидкість вітру на висоті до 1000 метрів. У 11 випадках було виявлено низькорівневі струменеві потоки — low-level jets (LLJs), що досягали швидкості від 9 до 32 м/с на висоті 80–800 метрів.
Що таке LLJs?
Це вузькі шари повітря, що швидко рухаються горизонтально на низьких висотах, зазвичай у нічний або холодний період. В Антарктиді вони утворюються, коли холодне повітря стікає з льодовикового щита — явище, відоме як катабатичні вітри. LLJs можуть значно змінювати температурні умови й переміщувати сніг та повітряні маси, що, своєю чергою, впливає на структуру й динаміку льодовиків.
Роль циклонів і катабатичних вітрів у формуванні LLJs
Використовуючи атмосферну модель Polar WRF, команда змогла змоделювати 8 з 11 зафіксованих потоків. Результати показали, що найінтенсивніші LLJs формуються при взаємодії кількох чинників: вертикальної температурної інверсії (холодне повітря внизу, тепліше — зверху), топографії узбережжя й наявності циклонів над морем Беллінсгаузена.
Найпотужніший випадок, умовно названий CS4, сягав 32 м/с і охоплював площу понад 150 км. Його розвиток був зумовлений активним циклоном, що посилив уже наявний катабатичний потік. Це доводить, що шторми можуть суттєво підсилювати струменеві вітри поблизу льодовиків.
Вплив струменевих вітрів на танення льодовиків
Дослідження вказує, що LLJs здатні змінювати розподіл морського льоду, переносити сухе повітря, сприяти сублімації снігу, а також впливати на підповерхневу циркуляцію води. У випадках, коли потоки дмуть з материка в бік океану, вони можуть проштовхувати тепліші глибинні води ближче до льодовикових шельфів, підвищуючи ризик їхнього підплавлення знизу.
Це особливо небезпечно для льодовика Туейтса, чия нижня частина контактує з океанською водою. Втрата льодовикової маси через танення знизу посилює нестабільність і може призвести до лавиноподібного розпаду крижаного покриву Західної Антарктиди.
Чому льодовик Туейтса називають «льодовиком Судного дня»
Льодовик Туейтса розміром із Флориду — один із найважливіших елементів антарктичного льодовикового щита. За оцінками NASA, його повне танення здатне підвищити рівень Світового океану на 60 см. Однак через його стратегічне розташування й роль у стабілізації сусідніх льодовиків він може ініціювати каскадний процес, що зрештою додасть до рівня води понад 3 м.
Саме через цей потенціал його й називають «льодовиком Судного дня». Сучасні дослідження вказують, що нижня частина льодовика вже зазнає інтенсивного танення, і нинішні атмосферні умови можуть прискорити цей процес.
Команда планує продовжити моніторинг струменевих вітрів у зимовий період, коли спостерігаються потужніші катабатичні потоки, однак менше циклонічних вторгнень. Це дозволить уточнити сезонну динаміку LLJs та спрогнозувати їхній довгостроковий вплив на льодовики.
Крім того, науковці працюють над створенням кліматичної моделі, яка враховуватиме LLJs як окрему змінну. Це може суттєво покращити точність прогнозів щодо підвищення рівня океану в найближчі десятиліття.
Раніше ми писали по блискавку біля Північного полюса як тривожний сигнал змін клімату
