Учені з Утрехтського університету провели серію експериментів у Притулку шимпанзе на острові Нгамба (Уганда), щоб перевірити раціональність мислення приматів. Результати свідчать, що шимпанзе здатні змінювати свої переконання, якщо нові докази суперечать попереднім. Це перше наукове підтвердження того, що деякі види тварин володіють здатністю до рефлексивного мислення — властивості, яку вважали винятково людською. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Як перевіряли раціональність шимпанзе
Психологиня Ганна Шляйхауф з Утрехтського університету разом із колегами розробила серію з п’яти експериментів, щоб перевірити, чи здатні шимпанзе (Pan troglodytes) змінювати свої переконання під впливом нової інформації. Досліди проводили у Притулку шимпанзе на острові Нгамба в Уганді.
Кожен експеримент полягав у тому, що тваринам пропонували знайти шматочок яблука, схований в одній із коробок. Перед вибором їм показували або давали чути підказки — докази, які могли допомогти визначити правильну коробку. Докази були двох типів: сильні (візуальні) й слабкі (аудіальні або непрямі).
Сильними вважалися ті, коли шимпанзе бачив, як дослідник кладе яблуко в коробку або коли фрукт було видно через прозору стінку. Слабкими — звук, схожий на падіння предмета, або крихти, які свідчили про ймовірну наявність їжі.
У перших двох експериментах перевіряли, чи змінюють шимпанзе свій вибір залежно від порядку, в якому вони отримують докази. Якщо спочатку показували сильний доказ, а потім слабкий — тварини залишалися при первісному рішенні. Якщо ж спочатку був слабкий доказ, а згодом з’являвся сильніший — шимпанзе частіше змінювали вибір. Це демонструє, що тварини вміють порівнювати силу аргументів і переглядати попереднє рішення.
H2: Що показали тести на новизну та відсутність інформації
У третьому експерименті дослідники ускладнили завдання: додали третю коробку, про яку не надавали жодної інформації. Потім вилучали коробку з найсильнішим доказом, і шимпанзе мали обрати між слабким доказом та повною невідомістю. Більшість обирали варіант зі слабким доказом, що свідчить про здатність обирати хоча б мінімальну визначеність.
У четвертому експерименті перевіряли, чи розрізняють тварини повторний та новий доказ. Наприклад, шимпанзе двічі чули один і той самий звук (рециркуляція старого доказу), або ж отримували новий звук, який натякав на ще один шматочок їжі в коробці. Тварини надавали перевагу новим сигналам, що свідчить про здатність фіксувати новизну інформації.
Цей етап дослідження демонструє основи метакогніції — вміння розуміти, як саме отримана інформація, і оцінювати її у процесі прийняття рішень.
Як шимпанзе реагують на помилкові докази
П’ятий експеримент став найскладнішим. У ньому шимпанзе навмисне вводили в оману: наприклад, замість справжнього яблука в коробці було лише його зображення на прозорій стінці або камінець, який видавав звук, схожий на падіння фрукта. Таким чином імітували ситуацію, коли первинні докази виявляються хибними.
Реакція тварин виявилася показовою — більшість змінювали свої початкові рішення після викриття неправдивої інформації. Дослідники вважають це підтвердженням того, що шимпанзе здатні не лише оцінювати факти, а й ставити під сумнів їхню достовірність.
«Тварини не діють винятково інстинктивно — їхня поведінка має структуру. Вони реагують на зміни у світі, і коли попередній доказ виявляється хибним, змінюють переконання. Це і є ознака раціонального мислення», — прокоментувала результати дослідження Ганна Шляйхауф.
Дослідження ставить під сумнів традиційне уявлення про винятковість людської раціональності. Якщо шимпанзе здатні оцінювати надійність джерела інформації, запам’ятовувати, звідки вони щось знають, і змінювати поведінку відповідно до нових обставин, — це означає, що базові форми рефлексивного мислення могли з’явитися ще в спільного предка людей і великих мавп.
У науковій літературі це явище описують як «другий рівень доказів» — тобто не просто сприйняття сигналу, а розуміння, чи можна йому довіряти. Саме це підґрунтя формування уявлень про світ, властиве людям. Нові результати свідчать, що шимпанзе володіють схожим механізмом.
Дослідники припускають, що аналогічні експерименти варто провести з іншими видами приматів: капуцинами, макаками, бабуїнами. Якщо вони теж проявлять здатність змінювати переконання на основі якості доказів, це суттєво змінить уявлення про інтелект у тваринному світі.
Ще у 19 столітті Чарлз Дарвін писав: «У далекому майбутньому психологія ґрунтуватиметься на новому фундаменті — на поступовому набутті кожної розумової здатності». Схоже, це майбутнє вже настало.
