Собаки здатні розпізнавати не лише окремі слова, а й узагальнювати їхнє значення — наприклад, розуміти, що різні предмети з однаковою функцією можуть називатися одним словом. Такий тип мовного мислення раніше вважали винятково людським. Нове дослідження науковців з Університету імені Лоранда Етвеша в Будапешті вперше підтвердило, що деякі тварини здатні до «узагальнення мітки». Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, опублікованого у журналі Current Biology.

Що таке «узагальнення мітки»

і як воно проявляється в дітей

«Узагальнення мітки» (англ. label extension) — це здатність пов’язувати відоме слово не лише з одним конкретним об’єктом, а з усіма об’єктами, які мають подібні властивості чи функції. Ця навичка є ключовою для мовного розвитку в дітей: наприклад, малюк, дізнавшись слово «чашка», починає застосовувати його до склянки, горнятка або кухля.

Таке узагальнення потребує абстрактного мислення — вміння відійти від зовнішніх ознак і фокусуватися на суті. У тварин таку здатність раніше виявляли дуже рідко, і тільки після тривалого спеціального навчання. Нове дослідження вперше показало: деякі собаки можуть опанувати цю навичку самостійно, у природних умовах.

Отримуйте новини першими:
Telegram | Viber | FB 

Як саме проводили експеримент із «обдарованими собаками»

У дослідженні взяли участь вісім собак, яких попередньо ідентифікували як «Gifted Word Learners» — тварин із винятковими здібностями до вивчення слів. Серед них — шість бордер-колі, один блу-хілер та ще один представник змішаної породи.

Собаки проходили експеримент удома, без лабораторного обладнання чи дресирування. Спочатку власники гралися з тваринами, використовуючи два типи іграшок: одні для гри у перетягування («pull»), інші — для «кинув-приніс» («fetch»). Під час гри власники вживали відповідні слова.

Наступного етапу собакам пропонували нові іграшки, зовнішньо не схожі на попередні, але з такою ж функцією. Важливо: нові предмети не супроводжувалися жодними словесними мітками. Потім власник просив собаку знайти, наприклад, «pull» — і тварина вибирала правильну нову іграшку, орієнтуючись не на вигляд, а на функцію.

Випадкове вгадування було малоймовірним: собаки обирали правильно значно частіше, ніж цього можна було б очікувати при випадковому виборі. Це свідчить про справжнє узагальнення поняття на основі функції — ключовий етап у мовному мисленні.

Яке значення це має для науки про мову

«Тварини розуміли не просто слово, а його зміст — настільки добре, що могли застосувати його до нових, абсолютно різних об’єктів», — пояснює Клаудія Фугацца, дослідниця з кафедри етології Університету Етвеша та перша авторка дослідження.

Подібні здібності раніше фіксували лише в окремих мавп, дельфінів чи папуг, і лише після тривалого навчання. Собаки ж, схоже, вивчають це інтуїтивно — можливо, завдяки тисячоліттям співіснування з людьми.

Дослідники наголошують: результати демонструють, що мова як когнітивний механізм може формуватися і в інших видів, не лише у людей. Це відкриває нові напрями для досліджень у галузі еволюції мови, міжвидової комунікації та тваринного розуміння.

pes porody blu hiler krv.media
Пес породи блу-хілер

Теж цікаво