За останні два десятиліття глибина фотичної зони — верхнього шару океану, куди проникає сонячне світло, — значно скоротилася у понад п’ятій частині світового океану. Це може спричинити глибокі зміни в морських екосистемах, заявляють британські вчені Томас Девіс із Університету Плімута та Тім Сміт із Університету Ексетера. Вони проаналізували супутникові дані NASA MODIS за 2003–2022 роки та встановили, що фотична зона у 10% океанічної площі зменшилася більш як на 50 метрів. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Що таке фотична зона і чому вона критично важлива
Фотична зона — це верхній шар океанської води, де достатньо сонячного світла для фотосинтезу. Її глибина зазвичай становить від 10 до 80 метрів, залежно від прозорості води, географічного положення й сезону. Саме в цій зоні живе фітопланктон — основа більшості морських харчових ланцюгів, який також виробляє до половини кисню, яким дихає людство.
Цей прошарок має ключове значення для морських трав, коралів, риб, ссавців і мікроорганізмів, що залежать від світла. Будь-яке скорочення фотичної зони — це не просто зміна середовища, а порушення рівноваги цілої екосистеми. Зменшення її глибини впливає на біомасу, видове розмаїття, цикли поживних речовин і обсяг вуглецю, що зв’язується океаном.
Переглянути цей допис в Instagram
Які зміни зафіксували дослідники
У дослідженні, опублікованому в журналі Global Change Biology, вчені Девіс і Сміт проаналізували 20 років супутникових даних NASA MODIS щодо прозорості океанської води. Виявилося, що у 10% океану фотична зона зменшилась на понад 50 метрів. У 2,6% площ скорочення перевищило 100 метрів.
Найбільші зміни зафіксовано у полярних регіонах, включно з Арктикою, Антарктикою, а також у Балтійському морі та в Атлантичному океані поблизу течії Гольфстрім. Серед причин — потепління, зміна циркуляції океанічних течій, розшарування вод, а також зростання кількості завислих часток через стік із суходолу.
Дослідники також зазначають, що на контраст до очікувань, значне затемнення вод спостерігається не лише в прибережних, але й у відкритих океанічних зонах, які раніше вважалися стабільнішими.
Як зміни впливають на морське життя
Скорочення фотичної зони означає зменшення об’єму середовища, де можливий фотосинтез. Це впливає на фітопланктон, що є джерелом їжі для зоопланктону, дрібних риб і, зрештою, великих хижаків. Менше світла — менше їжі, і вся система стає вразливою до колапсу.
Ряд видів, зокрема корали та морські трави, не можуть існувати поза межами світлової зони. У разі її скорочення вони або гинуть, або змушені переміщуватись ближче до поверхні, що збільшує конкуренцію. У тепліших водах додатковим ризиком стають «цвітіння» фітопланктону, які утворюють щільні шари, блокуючи світло й спричиняючи явище світлового голоду.
Один із прикладів — зміни біорізноманіття у Великих Австралійських рифах, де внаслідок зниження прозорості води та перегріву морських екосистем зафіксовано масову загибель коралів та скорочення популяцій травоїдних риб.
Зв’язок зі зміною клімату та економікою
Світловий прошарок океану напряму пов’язаний із глобальним вуглецевим балансом. Фітопланктон не лише виробляє кисень, а й поглинає вуглекислий газ — головний парниковий газ. Якщо фотична зона скорочується, менше CO₂ утилізується океанами, що загострює зміну клімату.
Також варто враховувати вплив на рибний промисел. Промислові види риб, такі як тунець, анчоуси, скумбрія, мігрують у пошуках оптимального середовища. Це ускладнює вилов, зменшує рентабельність галузі та створює ризики для продовольчої безпеки країн, економіка яких залежить від морських ресурсів.
«Ми всі залежимо від океану: від повітря, яким дихаємо, до їжі, яку споживаємо», — коментує Томас Девіс. «Зменшення фотичної зони — це не лише екологічний виклик, а й питання виживання цілих секторів економіки».
Раніше ми писали, що людство дослідило лише 0,001% глибин океану
