У східній частині абісальної зони Тихого океану на глибинах від 3 268 до 4 119 метрів вчені виявили три нові види глибоководних слимачкових риб з родини Liparidae. Йдеться про Careproctus colliculi, Careproctus yanceyi та Paraliparis em. Відкриття зробила міжнародна команда дослідників за участі докторки Макензі Геррінгер з Державного університету Нью-Йорка в Дженесіо. Дослідження опубліковано в журналі «Ichthyology & Herpetology». Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Родина Liparidae — адаптивні мешканці глибин
Слимачкові риби з родини Liparidae мешкають у холодних і помірних водах усіх океанів. Їх можна знайти як біля узбережжя, так і на найбільших глибинах планети — у так званих глибоководних жолобах, або глибинах понад 6 000 метрів. Зони на глибинах 3 000–6 000 м, де було зроблено відкриття, називають абісальними.
Liparidae відомі своєю надзвичайною адаптивністю. У багатьох видів є спеціалізований черевний присисний диск (анатомічна структура, утворена модифікованими черевними плавцями), який дозволяє прикріплюватися до кам’янистого дна. Саме завдяки цій здатності та формі тіла, що нагадує равлика, риби отримали назву «слимачкові».
Зараз родина включає 31 рід і понад 450 видів. Лише за останні 10 років описано 43 нових представники, що свідчить про високу еволюційну динаміку цієї групи. Риби не мають луски, а їхнє тіло — м’яке, гнучке та видовжене.

Три нові види були виявлені на глибинах від 3 268 до 4 119 метрів у східній частині Тихого океану. Два з них — Paraliparis em і Careproctus yanceyi — зібрані з глибини 4 100 м пілотованим апаратом HOV «Alvin» з борта дослідницького судна R/V «Atlantis». Третій вид — Careproctus colliculi — знайдений на глибині 3 268 м менше ніж за 100 км від узбережжя Монтерейської затоки, Каліфорнія. Для збору зразка використали дистанційно керований апарат ROV «Doc Ricketts» з судна R/V «Western Flyer».
Кожен з видів має унікальні анатомічні ознаки:
-
Careproctus colliculi — рожева риба з великою головою, виразними очима, округлою формою тіла, 22 променями в грудних плавцях і 8 променями в хвостовому плавці. Має добре розвинений присисний диск.
-
Careproctus yanceyi — має чорне забарвлення, помірно розвинений присисний диск, округлу голову, горизонтальний рот, шість зябрових променів (branchiostegal rays — кісткові елементи, що підтримують зябра) та поодинокі ніздрі.
-
Paraliparis em — довга, стиснута з боків риба чорного кольору. Відрізняється відсутністю присисного диска, загостреною щелепою, переднім розташуванням анального отвору та п’ятьма зябровими променями.

Як дослідники визначили нові види
Для визначення нових видів науковці використали комплексний підхід. Спочатку проводили зовнішній огляд під мікроскопом, потім — мікроКТ-сканування (тобто комп’ютерну томографію з дуже високою точністю) для вивчення внутрішніх структур. Особливу увагу приділяли морфометрії — вимірюванню форм і розмірів тіла, плавців, кількості променів, хребців тощо.
Крім цього, секвенували ДНК кожного зразка, щоби порівняти їх із відомими представниками родини Liparidae. Це дозволило точно визначити їхню таксономічну належність і сформувати еволюційне дерево.
Докторка Геррінгер підкреслює, що «таксономія є основою для вивчення та збереження біорізноманіття». Вона зазначає, що «глибини океану зберігають різноманіття форм життя, і ці три нові види слимачкових риб є нагадуванням про те, скільки ще залишається невідомого на нашій планеті».

Навіщо досліджувати глибоководні риби?
Глибоководні екосистеми — одні з найменш вивчених у світі. Температури тут близькі до нуля, тиск — у сотні разів вищий, ніж на поверхні, а світло повністю відсутнє. Тому мешканці цих середовищ мають унікальні адаптації, які можуть дати відповідь на питання еволюції, фізіології та навіть допомогти у розробці нових технологій.
Слимачкові риби — зручна модель для вивчення біомеханіки, адаптацій до тиску, та можливого впливу кліматичних змін на глибоководні екосистеми. Їхнє вивчення має важливе значення і для майбутніх досліджень з охорони морського біорізноманіття.
Раніше ми писали, що світовий океан темнішає: загроза для морського життя