Американські вчені виявили ознаки нейродегенеративних змін, подібних до хвороби Альцгеймера, у мозку 20 дельфінів, які були знайдені викинутими на берег у Флориді. Дослідження вказує на можливий зв’язок між токсичними водоростевими цвітіннями та порушеннями навігації у морських ссавців. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я «КРВ.медіа» з посиланням на текст дослідження.
Дельфіни — індикатори токсичних змін в океані
Дослідники з Університету Маямі та кількох наукових центрів США провели аналіз мозкових тканин 20 дельфінів виду Tursiops truncatus, які викинулися на узбережжя Індіан-Рівер-Лагуни (Флорида) у 2010–2019 роках. Вони виявили зміни у мозку, які характерні для хвороби Альцгеймера у людей — зокрема агрегацію білків і порушення експресії генів, відповідальних за нейрональну функцію.
Науковці вказують, що дельфіни є так званими «сентинелями» — тобто біологічними індикаторами змін у морському середовищі. Це означає, що патології, які спостерігаються в їхніх організмах, можуть свідчити про подібні загрози для інших тварин і навіть людей.
Особливу увагу привернуло те, що подібні ураження мозку частіше виявлялися у тварин, які загинули в період активного цвітіння води — коли у воді розмножуються ціанобактерії.
Що таке ціанобактерії і як вони шкодять
Ціанобактерії — мікроскопічні організми, відомі як «синьо-зелені водорості». У сприятливих умовах — зокрема при підвищенні температури та застійному водообміні — вони швидко розмножуються, утворюючи водоростеві цвітіння. Такі процеси є дедалі частішими в умовах глобального потепління.
Під час масового цвітіння ціанобактерії можуть продукувати токсичні речовини, зокрема 2,4-діаміномасляну кислоту (2,4-DAB) — нейротоксин, що негативно впливає на нервову систему.
У мозку дельфінів, які викинулися під час сезону водоростевих цвітінь, рівень 2,4-DAB був у 2900 разів вищим, ніж у тварин, які загинули в інші періоди. Це може свідчити про токсичне перевантаження організму, що призводить до втрати навігаційних здібностей — ймовірної причини масового викидання на берег.
Зв’язок із нейродегенеративними захворюваннями
Хоча вікові зміни в мозку дельфінів подібні до людських нейродегенеративних процесів, автори дослідження припускають, що вплив зовнішніх токсинів може пришвидшувати або ускладнювати ці зміни.
У своїй статті в Communications Biology дослідники пишуть: «Співіснування нейропатологічних змін, характерних для хвороби Альцгеймера, та природного накопичення токсинів у дельфінів створює унікальну можливість дослідити вплив цих двох чинників на мозок».
Ці висновки підтверджують раніше виявлений зв’язок між впливом ціанобактерій і змінами у нервовій тканині інших тварин. Зокрема, вчені з цієї ж дослідницької групи раніше знаходили нейротоксини у саговникових рослинах — і припускали, що вони можуть накопичуватися в екосистемах і передаватися вгору по харчовому ланцюгу.
Можливі ризики для людини
Поки що безпосереднього підтвердження зв’язку між водоростевими токсинами та хворобою Альцгеймера у людей немає. Проте механізми впливу таких токсинів на нейрони ссавців вивчені добре.
Дельфіни, як вид, близький до людини за рівнем розвитку нервової системи, можуть виступати в ролі «попереджувального сигналу». У разі накопичення нейротоксинів у рибі або морепродуктах, що споживаються людьми, подібні ураження можуть стати актуальною проблемою громадського здоров’я.
Раніше ми писали, що дельфіни «називають» себе і передають емоції через унікальні сигнали
