У Греції, у печері Петралона, понад 60 років тому було знайдено загадковий череп, вмурований у стіну. Нещодавно французькі науковці провели оновлений аналіз мінералів, що його оточують, і визначили, що черепу щонайменше 277 тисяч років. Ймовірно, він належав до виду Homo heidelbergensis — вимерлого предка сучасної людини, який міг співіснувати з неандертальцями. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.

Історія знахідки: череп, вмурований у стіну печери

У 1960 році в одній із печер на півночі Греції, неподалік міста Салоніки, дослідники виявили людський череп, буквально вмонтований у стіну печери. Унікальні умови — вологість, відсутність світла та природне утворення кальцитових нашарувань — зберегли кістку у доброму стані. Особливістю цієї знахідки був сталактитоподібний виріст, що утворився в області чола — своєрідний «ріг», сформований мінеральними відкладеннями.

Нижньої щелепи у черепа не було, однак сам череп зберігся достатньо добре для аналізів. Протягом десятиліть учені не могли дійти згоди щодо того, до якого виду належав індивід. Його відносили до Homo sapiens, Homo neanderthalensis або Homo heidelbergensis — залежно від інтерпретації морфології черепа.

kopiya cherepa z petralony v ekspozycziyi arheologichnogo muzeyu salonik krv.media
Копія черепа з Петралони в експозиції Археологічного музею Салонік
Tilemahos Efthimiadis

Як визначали вік черепа

Нове дослідження під керівництвом геохронолога Крістофа Фальґера з Інституту палеоантропології у Франції спиралося на точний метод — уран-торієве датування. Він застосовується в умовах печер, де з водою, що просочується крізь гірські породи, відкладаються мінерали, утворюючи спелеотерми — сталактити та сталагміти.

Коли ці мінерали (зокрема кальцит) формуються, у них залишається невелика кількість урану. З часом уран перетворюється на торій із фіксованою швидкістю. Вода не розчиняє торій, отже, його поява є виключно результатом радіоактивного розпаду урану. Це дозволяє точно визначити вік відкладень.

Команда дослідників проаналізувала перший шар кальциту, що безпосередньо покриває череп, а також ще три зразки зі стіни печери. Найстаріший із них мав вік 539 тисяч років. Таким чином, науковці встановили, що вік черепа складає не менше ніж 277 тисяч років. Якщо череп від самого початку лежав у контакті зі стіною, його вік може сягати до 539 тисяч років. Якщо його розмістили там пізніше — від 277 до 410 тисяч років.

Можливе походження

Анатомія черепа — форма мозкової коробки, лобова зона, потилиця та надбрівні дуги — не збігається ні з Homo sapiens, ні з неандертальцями. Це підсилює гіпотезу, що череп належить до виду Homo heidelbergensis.

Homo heidelbergensis — це вимерлий вид давньої людини, який існував приблизно 600–200 тисяч років тому. Він вважається спільним предком як Homo sapiens, так і неандертальців. Його залишки виявляли в Європі, Африці та Азії. Морфологічно він має спільні риси з обома вищезгаданими видами, однак остаточне місце цього виду в еволюційному дереві людини досі активно обговорюється.

Цікаво, що череп з Петралони має схожі ознаки з відомою знахідкою в Кабве (Замбія), яка датується приблизно 300 тисячами років. Кабвеський череп вважають типовим представником Homo heidelbergensis. Вчені вважають, що подібність між цими двома знахідками, а також близький вік, підтверджують існування цього виду у пізньому періоді середнього плейстоцену (приблизно 781 000 – 126 000 років тому).

«Наші результати свідчать, що як і череп із Кабве, череп з Петралони може належати до Homo heidelbergensis і датується приблизно 300 тисячами років», — йдеться у дослідженні.

Чому ця знахідка має значення для науки

Череп з Петралони — одна з найвідоміших, але й найбільш суперечливих палеоантропологічних знахідок ХХ століття. Його вік і морфологія стали предметом численних дискусій, а нове дослідження, що поєднує сучасні методи аналізу з архівними даними, проливає світло на давнє минуле людини у Європі.

Результати дослідження підтверджують: в середньому плейстоцені Європу населяли не лише неандертальці, а й інші види, можливо — Homo heidelbergensis. Це свідчить про більшу еволюційну різноманітність, ніж вважалося раніше.

Учені сподіваються, що подальші дослідження черепа, зокрема ДНК-аналіз, якщо він буде можливий, допоможуть точно визначити місце цієї особини у родоводі людини.

Раніше ми писали, що археологи знайшли череп з пофарбованими червоними зубами

Теж цікаво