У Мессельському кар’єрі, розташованому поблизу Дармштадта в Німеччині, виявлено новий викопний вид цикади — Eoplatypleura messelensis, вік якого становить приблизно 47 мільйонів років. Це перший викопний представник групи Platypleurini та найдавніший на сьогодні підтверджений представник підродини Cicadinae у світі. Відкриття зробила міжнародна команда палеонтологів із Франкфуртського інституту Сенкенберга, Боннського університету, Карлового університету та Нанкінського інституту геології, передає КРВ.медіа із посиланням на дослідження.
Мессель — унікальне джерело еоценової фауни
Мессельський кар’єр, що входить до світової спадщини ЮНЕСКО, є одним із найвизначніших палеонтологічних місць Європи. Його скам’янілості збереглися в надзвичайному стані, що дозволяє дослідникам відновлювати образи тварин і рослин, які населяли цю місцевість близько 47 мільйонів років тому, в епоху еоцену. У той час клімат був субтропічним, а територію вкривали густі ліси з великою кількістю вологих біотопів. Серед виявлених тут решток — примітивні ссавці, птахи, рептилії та безліч комах.
У цьому контексті відкриття Eoplatypleura messelensis стало черговим важливим кроком у вивченні біорізноманіття та екології того періоду. Це перша співоча цикада, знайдена у Месселі, що розширює наші знання про еволюцію цієї групи комах.
Будова та спосіб життя доісторичної цикади
Зразки виду Eoplatypleura messelensis були знайдені у вигляді двох добре збережених особин. Обидві — самки, з довжиною тіла 2,65 см і розмахом крил 6,82 см. Зовнішні особливості включають компактну голову з непомітними фасетковими очима та широкі передні крила з виразно вигнутим переднім краєм.
Особливий інтерес викликає крилове забарвлення: на крилах простежується складний малюнок, подібний до тих, що спостерігаються в сучасних представників підгрупи Platypleurini. На думку дослідників, така забарвленість могла виконувати функцію камуфляжу серед густої лісової рослинності еоценового Месселю.
Попри те, що знайдено лише самку, класифікація виду дозволяє припустити, що самці були здатні до гучного «співу» — типової особливості підродини Cicadinae. Ці цикади мали спеціальні (тимпанальні) органи, за допомогою яких створювали гучні звуки для приваблення самок.
За словами палеонтологині Соні Ведманн з Інституту Сенкенберга, знахідка Eoplatypleura messelensis заповнює важливу прогалину в історії цикад. Це перший відомий викопний представник Cicadinae не тільки на Євразійському континенті, а й у світовому масштабі. Раніше цю підродину було відомо лише за сучасними видами, поширеними здебільшого у теплих і вологих регіонах планети.
Цей вид може стати референтною точкою для генетичних досліджень, зокрема для калібрування «молекулярного годинника» — методу, який дозволяє встановлювати час розходження еволюційних ліній на основі змін у ДНК. Тобто Eoplatypleura messelensis допоможе зрозуміти, коли саме сучасні співочі цикади відокремились від своїх предків.
Крім того, відкриття розширює відомості про групу Platypleurini — велику гілку у складі Cicadidae, що відзначається широким ареалом і морфологічною різноманітністю. Раніше про її викопних представників майже нічого не було відомо.
Раніше ми також писали, як вчені довели: комахи та креветки мають спільне минуле
