У провінції Буенос-Айрес, Аргентина, народилися перші у світі генномодифіковані коні — клони елітного жеребця з модифікованою ДНК, покликані досягати надзвичайної швидкості. Їх створила компанія Kheiron Biotech, застосувавши технологію CRISPR — метод точкового редагування геному. Проте, попри інноваційність, Аргентинська асоціація поло заборонила участь цих тварин у змаганнях, побоюючись втрати традицій і чесної конкуренції. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на Reuters.
CRISPR і міостатин
Zк працює генна інженерія у конярстві
У сільській місцевості Сан-Антоніо-де-Ареко, де зберігається традиційна гаучо-культура, народилися п’ятеро лошат, які виглядають як звичайні жеребці: м’який бурий колір шерсті, білі мітки на морді, спокійна поведінка. Але насправді це перші у світі генно-модифіковані коні, створені за допомогою технології CRISPR-Cas9.
Їх створила аргентинська біотехнологічна компанія Kheiron Biotech, відома з 2010-х років завдяки успішному клонуванню спортивних коней. Цього разу вона зробила крок далі — в редагування геному, а саме зменшення активності гена міостатину.
Міостатин — це білок, який природно пригнічує ріст м’язової маси. Якщо знизити його активність, як це зроблено у лошатах, організм тварини розвиватиме більшу кількість м’язових волокон, що може забезпечити вибухову швидкість і силу — ключові якості для коней, які беруть участь у матчах з поло.
CRISPR працює як «молекулярні ножиці», що дають змогу точно вирізати або змінювати окремі ділянки ДНК. Цей підхід дозволяє здійснювати модифікації без додавання чужорідного генетичного матеріалу.
Науковий директор Kheiron, Габріель Вічера, стверджує:
«Це майбутнє конярства. Головне — правильно доносити суть технології, щоб зняти страх і упередження».
Аргентинське поло не приймає генно-модифікованих тварин
Хоча Аргентина давно застосовує інновації у селекції — включно з клонуванням, трансплантацією ембріонів і використанням сурогатних кобил — технологія генної модифікації поки що викликає спротив.
Аргентинська асоціація поло офіційно заборонила участь генномодифікованих (GM) тварин у турнірах. Її очільник, Бенжамін Арая, прокоментував:
«Це забирає магію. Я хочу сам обрати кобилу, обрати жеребця, схрестити — і сподіватись на хороший результат. Це — суть поло».
Асоціація заводчиків аргентинських коней для поло також не поспішає з визнанням GM-жеребців. Її президент, Сантьяго Баллестер, зазначив, що спостереження за тваринами триватиме 4–5 років. Лише після цього ухвалять рішення, чи вносити їх до офіційного реєстру.
Крім того, понад 50 провідних заводчиків підписали відкритий лист, у якому висловили стурбованість і закликали до «глибокого переосмислення» впровадження генної інженерії у спорт.
Хто стоїть за інноваціями
Компанія Kheiron Biotech була заснована у 2011 році на хвилі популярності клонування. Надихнувшись продажем клонованого коня Cuartetera за $800,000 у 2010 році, біотехнолог Габріель Вічера разом з бізнесменом Даніелем Саммартіно вирішили створити лабораторію, що спеціалізуватиметься на високоточному відтворенні спортивних коней.
У 2025 році компанія планує створити до 400 клонованих тварин, що складе понад половину клонів в Аргентині. За словами Саммартіно, середня ціна одного такого коня становить $40,000.
Модифікацію геному компанія почала ще у 2017 році — тоді в лабораторії Kheiron створили дев’ять GM-ембріонів у межах дослідницького проєкту. Але через тиск з боку галузі — зокрема візити представників поло-спільноти до урядових регуляторів — компанія тимчасово згорнула напрям.
Нині ж, після народження перших генномодифікованих лошат, комерціалізація цієї технології знову поставлена на паузу — до моменту, поки поло-спільнота не буде готова до змін.
Чи мають GM-коні переваги — і чи це чесно?
Питання про чесність у спорті, де грають тварини, завжди тонке. Генетик із Університету Кентуккі Тед Калбфляйш вважає, що модифікація гена міостатину — це не спроба створити «суперконя», а лише прискорення природного відбору, який і так відбувається через десятки поколінь.
«Якщо ви змінюєте ген, який і так є у здорових тварин, і робите це точно — воно має спрацювати», — вважає він.
Також Калбфляйш зазначив, що технології клонування і генної модифікації вже достатньо демократизовані — «якщо у вас є гроші, ви можете це зробити».
Проте навіть прихильники науки визнають, що невідомо, чи вийдуть ці лошата на поле — і чи справді покажуть себе кращими, ніж традиційно виведені коні.
«Чи буде це кращий кінь? Я не знаю. Час покаже», — підсумував Саммартіно.
Раніше ми також писали, як ДНК розкрила, що насправді вбивало армію Наполеона у 1812 році
