Європейське космічне агентство оприлюднило супутникове зображення найбільшого у світі айсберга A-23a, який наразі дрейфує в напрямку острова Південна Джорджія в Південній Атлантиці. Айсберг утворився ще у 1986 році після відколу від шельфу Фільхнера-Ронне в Антарктиді. Довгий час він залишався нерухомим, але у 2020-х роках почав повільний північний дрейф. Станом на квітень 2025 року його зафіксували на відстані близько 73 км від острова, передає КРВ.медіа з посиланням на Європейське космічне агентство (ESA).
Айсберг A-23a
Айсберг A-23a — це табулярний айсберг, тобто гігантська крижана плита з майже прямовисними краями та плоскою верхівкою. Він утворився після відколу від льодовикового шельфу Фільхнера-Ронне, розташованого на узбережжі Антарктиди.
Після утворення у 1986 році айсберг застряг на мілководді у Ведделловому морі, де залишався нерухомим протягом понад трьох десятиліть. У 2020-х роках під впливом змін температури води, вітру та течій A-23a зрушив з місця й почав рухатись у бік Південної Атлантики, за класичною траєкторією антарктичних айсбергів.
Де перебуває айсберг зараз і чому його рух важливий
Станом на квітень 2025 року айсберг розташовувався приблизно за 73 км від острова Південна Джорджія — британської заморської території у Південній Атлантиці. Острів важко помітити на супутниковому зображенні через хмарність, але він лише трохи більший за сам айсберг.
Південна Джорджія має багату біорізноманітність: тут мешкають колонії пінгвінів, морських котиків та птахів, які можуть постраждати у разі, якщо A-23a сяде на мілину. Такі ситуації вже траплялися з іншими айсбергами, зокрема у 2020 році, коли подібна загроза викликала широку увагу науковців.
Які наслідки для екосистеми та океану
Якщо A-23a застрягне біля острова, це може фізично блокувати доступ морських ссавців і птахів до місць годівлі. Зокрема, тюлені й пінгвіни змушені будуть долати значно більші відстані для здобичі, що підвищує ризик виснаження, особливо в період вигодовування потомства.
Крім того, якщо така велика маса льоду стикається з морським дном, вона може пошкодити бентосні екосистеми — спільноти організмів, що живуть на дні. Багато з них є ендеміками й мають повільні темпи відновлення. Такі «зіткнення» залишають слід у морському середовищі на роки або десятиліття.
Наукове значення A-23a — льодовий літопис клімату
Моніторинг айсбергів, таких як A-23a, дозволяє дослідникам краще розуміти кліматичні процеси. Зокрема, зміни в русі та таненні таких об’єктів відображають загальну тенденцію до потепління океанів і збільшення частоти відколів шельфового льоду.
Ще один важливий аспект — вплив талої води на океан. Танення айсберга призводить до вивільнення величезної кількості прісної води, що може вплинути на солоність і розподіл поживних речовин. Зокрема, у талій воді міститься залізо — ключовий елемент для розвитку фітопланктону. Ці мікроскопічні водорості лежать в основі харчових ланцюгів океану й відіграють важливу роль у поглинанні вуглекислого газу.
Таким чином, спостереження за A-23a дає науковцям унікальну можливість дослідити, як гігантські айсберги впливають на океанографічні та біологічні процеси на глобальному рівні.
Раніше ми також писали, як вчені знайшли доказ того, що Гренландія розтає
