Університет Техасу в Арлінґтоні провів дослідження, що виявило зв’язок між розширенням зіниць та якістю роботи короткотривалої памʼяті. Команда науковців зафіксувала, що учасники з кращими результатами у завданнях на запам’ятовування мали більш виражене розширення зіниць. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоровʼя КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Що таке робоча памʼять і для чого вона потрібна
Робоча памʼять — це здатність тимчасово зберігати інформацію, яку ми активно використовуємо. Наприклад, коли ви тримаєте в голові номер телефону, читаєте речення або обчислюєте в умі. Вона відрізняється від довготривалої памʼяті тим, що діє короткий час і має обмежений обсяг — від трьох до семи одиниць інформації одночасно.
Ця система залучає лобові частки кори головного мозку, які керують увагою, плануванням і контролем дій. Робоча памʼять має вирішальне значення у повсякденному житті, навчанні, прийнятті рішень і навіть у спілкуванні.
Вона активно досліджується у когнітивній психології, зокрема в контексті пошуку об’єктивних індикаторів її ефективності. Саме таким індикатором, як виявилось, можуть бути наші зіниці.
Що вимірювали в дослідженні
Команда CAM Lab під керівництвом професора психології Метью Робісона спостерігала за 179 студентами, які виконували короткі завдання на запамʼятовування. Одне з ключових завдань — виявити зміну кольору серед геометричних фігур після кількасекундного показу. Цей метод називається color-change detection task.
Під час виконання завдань учасники сиділи перед трекером погляду — пристроєм, що використовує інфрачервоні камери для фіксації діаметра зіниць із високою точністю. Це дозволило в режимі реального часу побачити, як реагує зір на когнітивне навантаження.
Що показали зміни зіниць
У результаті виявилося: учасники, які краще справлялися із запамʼятовуванням, демонстрували виразніше розширення зіниць. Розмір зіниці змінювався не просто внаслідок освітлення, а відповідно до кількості елементів, які потрібно було запам’ятати.
«Ті, хто показав найкращі результати, демонстрували не лише загальне розширення зіниць, але й більш чітку реакцію на інформацію, яку потрібно було запам’ятати», — пояснив професор Робісон.
Розширення зіниці в цьому контексті є фізіологічною реакцією на зусилля мозку: коли зростає когнітивне навантаження, активується автономна нервова система, що змінює розмір зіниць, серцебиття та інші процеси.
Зіниця — «вікно» до ментального навантаження
Зіниці людини давно привертають увагу вчених. Ще в 1970-х роках психологи помітили, що розумова активність супроводжується їхнім розширенням. Але лише із появою сучасних технологій стало можливим вимірювати це з високою точністю.
Сьогодні вчені трактують зіничну реакцію як своєрідний біомаркер: чим складніше завдання і чим більше ресурсів витрачає мозок, тим ширшими стають зіниці. Це свідчить про розподіл уваги, роботу лобових часток та активне зберігання інформації у короткотривалій памʼяті.
Практичне значення відкриття
Результати дослідження можуть мати застосування у багатьох галузях. У сфері освіти — для відстеження уваги школярів і студентів під час навчання. У сфері ІТ — для створення адаптивних інтерфейсів, що реагують на втому або перевантаження користувача.
Медична галузь також може скористатись цією технологією, наприклад, для діагностики розладів уваги, раннього виявлення когнітивного виснаження або навіть деменції. Відстеження змін зіниць дозволяє об’єктивно фіксувати концентрацію в реальному часі — без необхідності складних тестів чи анкет.
Раніше ми писали, як мишам покращили пам’ять, очистивши мозок
