У новому дослідженні біологи з Рочестерського університету (США) з’ясували, як деяким видам кажанів вдається уникати раку, незважаючи на надзвичайно тривалу тривалість життя. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження. Ці ссавці демонструють унікальну рівновагу між активністю гена p53 і ферменту теломерази, що дає змогу клітинам продовжувати розмноження без підвищеного ризику мутацій. Це відкриття може допомогти створити нові методи лікування раку у людей.
Кажани живуть довше, ніж підказує їхній розмір
Більшість дрібних ссавців мають відносно коротке життя. Проте деякі види кажанів, зокрема Myotis sibiricus, живуть до 40 років — майже у десять разів довше, ніж можна було б очікувати з огляду на їхні габарити. Цей феномен вже давно привертає увагу науковців, адже довголіття зазвичай асоціюється з підвищеним ризиком виникнення раку. Пояснюється це тим, що з віком у клітинах накопичуються генетичні мутації. Однак кажани, здається, знайшли спосіб уникнути цієї небезпеки.
Роль гена p53 у профілактиці онкології
Ключову роль у протираковому захисті кажанів відіграє ген p53. У людей він присутній в одній копії, а у деяких видів кажанів — зафіксовано наявність модифікованих версій або зміненого регулювання активності цього гена. Ген p53 відповідає за виявлення та знищення пошкоджених клітин, які можуть стати злоякісними. Аналогічний захист мають і слони, які демонструють резистентність до раку завдяки численним копіям гена p53.
Мутації в цьому гені виявляють у понад половині випадків раку у людей, тож відкриття щодо кажанів додає ваги поточним дослідженням препаратів, які орієнтовані саме на активацію або імітацію функції p53.
Що таке p53 і теломераза?
Ген p53, відомий як «страж геному» («guardian of the genome»), контролює поділ клітин: він зупиняє клітинний цикл у разі пошкодження ДНК або запускає програму загибелі клітини (апоптоз), якщо відновлення неможливе. Це дозволяє організму вчасно знешкоджувати потенційно небезпечні клітини.
Теломераза — це фермент, який відновлює теломери — кінцеві ділянки хромосом, що зменшуються при кожному поділі клітини. У більшості клітин організму людини теломераза неактивна, що обмежує кількість можливих поділів. Але в ракових клітинах вона часто активується, що дозволяє їм безперервно розмножуватись. У кажанів, як показують дослідження, теломераза активна навіть у дорослому віці, але p53 ефективно контролює її діяльність.
У звичайних умовах активність теломерази дозволяє клітинам довше жити, але також підвищує ризик злоякісних трансформацій. У кажанів цей ризик, схоже, знижено завдяки взаємодії з p53: коли клітини старіють або зазнають стресу, цей ген втручається і запобігає розвитку потенційно небезпечних мутацій. Завдяки цьому утримується біологічний баланс між тривалим функціонуванням клітин і контролем за їх безпечністю.
Це дозволяє кажанам підтримувати регенеративну здатність тканин без підвищеного ризику раку, що є унікальним серед ссавців такого розміру.
Імунна система кажанів — ще один бар’єр
Крім генетичних механізмів, дослідники зазначають, що імунна система кажанів відіграє важливу роль у стримуванні ракових процесів. Вона здатна ефективно виявляти і знищувати атипові клітини, не спричиняючи хронічного запалення, як це буває в інших ссавців. Ця особливість дозволяє уникати станів, які сприяють розвитку пухлин.
І хоча ці захисні стратегії є продуктом еволюції, їхнє вивчення може надихнути на створення нових біомедичних підходів до профілактики й лікування онкологічних захворювань у людини.
Раніше ми писали, що пацієнтам з раком подовжили життя новою терапією
