Близько 40% людей у світі мають астигматизм — стан, за якого форма ока змінена і не є ідеально круглою. Через це зображення на сітківці стає розмитим або викривленим. Астигматизм не є новим захворюванням — його описували ще Ісаак Ньютон і Томас Юнг. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Астигматизм — поширена вада зору, яка змінює форму ока
Астигматизм — це тип рефракційної помилки, тобто порушення заломлення світла в оці. У нормі світло має фокусуватись точно на сітківці. Але якщо одна або кілька поверхонь ока (зокрема рогівка чи кришталик) мають неправильну форму, світлові промені розсіюються, і зображення стає нечітким.
Уявіть, що ваше око — це фотокамера: рогівка — об’єктив, а сітківка — плівка або сенсор. Якщо об’єктив викривлений або деформований, то і зображення буде розмазаним. Саме так діє астигматизм.
На відміну від короткозорості (міопії), коли зображення фокусується перед сітківкою, або далекозорості (гіперметропії), де світло збирається позаду неї, при астигматизмі фокусування відбувається в різних точках, а не в одній. Це зумовлює розмитість у кількох напрямках одночасно.
Види астигматизму: регулярний і нерегулярний
Медики розрізняють два основні типи астигматизму:
-
Регулярний — найпоширеніший. Пов’язаний із симетричною зміною форми рогівки. Замість круглої вона стає овальною, як яйце або футбольний м’яч. Цей тип часто має спадкову природу.
-
Нерегулярний — виникає через рубці, пошкодження або хвороби, як-от кератоконус, за якого рогівка поступово стоншується й набуває конусоподібної форми. У таких випадках порушення кривизни нерівномірне, що значно ускладнює фокусування світла.
Обидва типи викликають симптоми, зокрема розмите зображення, викривлення контурів, підвищену чутливість до світла, двоїння або «тіні» від предметів. Вони можуть виникати в будь-якому віці, прогресувати або змінюватися з часом.
Як діагностують астигматизм
Наявність і ступінь астигматизму визначає офтальмолог або оптометрист. Найчастіше використовують метод рефракції, коли пацієнт дивиться крізь набір лінз, що підбираються індивідуально.
Для складних або нерегулярних випадків застосовують топографію рогівки — спеціальне 3D-обстеження, яке відображає мікронерівності її поверхні. Це важливо, оскільки навіть незначні викривлення можуть впливати на якість зору, особливо за нічного водіння чи роботи за комп’ютером.
Лікування астигматизму спрямоване на те, щоб фокус світла був точним і повним. Найпоширеніші методи:
Окуляри з циліндричними лінзами. Найбільш доступний спосіб для регулярного астигматизму.
Контактні лінзи. Переважно жорсткі — особливо ефективні для нерегулярного типу.
Ортокератологія (Ortho-K). Нічні жорсткі лінзи, що тимчасово змінюють форму рогівки. Вдень зір стає чітким без засобів корекції.
Лазерна корекція. Метод хірургічного втручання, при якому змінюється форма рогівки.
Кератопластика. Пересадка рогівки застосовується у найскладніших випадках, коли інші методи не дають ефекту.
Вибір залежить від типу, ступеня астигматизму та загального стану очей пацієнта.
Чи варто хвилюватися за дитячий зір
Астигматизм може з’явитися вже в дитячому віці. Якщо він значний, дитина може гірше бачити, що впливає на навчання, читання, концентрацію уваги. Ускладнення можуть включати амбліопію (зниження зору без фізичних причин, тобто «ледаче око») та косоокість.
Незначний астигматизм не є небезпечним і часто не потребує втручання. Але в будь-якому випадку важливо регулярно перевіряти зір у дітей — бажано перед школою та в період інтенсивного росту. Раннє виявлення дає змогу вчасно скоригувати зір і уникнути ускладнень.
Раніше ми писали, що очі можуть сигналізувати про сексуальне збудження
