Дослідники з Університету Аделаїди з’ясували, що стать у монотремів — качкодзьоба та єхидни — визначає не типовий для ссавців ген SRY, а модифікована версія гормону AMH, подібна до механізмів у риб і амфібій. Ці висновки оприлюднено в журналі Genome Biology, повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа.
Чим качкодзьоб і єхидна відрізняються від інших ссавців
Качкодзьоб і єхидна, як представники монотремів — найдавнішої гілки ссавців, — демонструють унікальну біологічну рису: їхня система визначення статі відрізняється від тієї, що існує у всіх інших ссавців. У більшості ссавців стать залежить від наявності Y-хромосоми з геном SRY, що запускає розвиток чоловічих статевих ознак.
Натомість у монотремів цей ген не знайдено. До того ж вони мають складну систему статевих хромосом: у качкодзьоба — десять (п’ять пар XY), а в єхидни — дев’ять (чотири Y і п’ять X), які під час мейозу утворюють своєрідний «ланцюг».
AMHY — Y-хромосомний ген, що визначає чоловічу стать
Новітнє дослідження, проведене австралійськими вченими, встановило, що в обох видів монотремів ключову роль у визначенні чоловічої статі відіграє ген AMHY. Він є модифікованим варіантом гена AMH, що зазвичай відіграє допоміжну роль у розвитку чоловічої репродуктивної системи. У качкодзьобів і єхидн AMHY розташований виключно на Y-хромосомі та експресується в тканинах, з яких формуються яєчка. Це підтверджено аналізами експресії РНК під час ембріонального розвитку. Дослідники також зазначають, що X-пов’язаний аналог цього гена — AMHX — присутній у обох статей, але не виконує визначальної функції.
Відхилення від SRY сталося 100 мільйонів років тому
Генетичний аналіз свідчить, що AMHY з’явився в результаті дуплікації гена AMH близько 100 мільйонів років тому, ще до того, як відбулася еволюційна розбіжність качкодзьоба та єхидни. Таким чином, монотреми розвинули власну, незалежну систему визначення статі, яка не має спільного походження з механізмами інших ссавців. У той час як SRY вважається «перемикачем» розвитку чоловічої статі в більшості ссавців, AMHY у монотремів запускає той самий процес, але інакшим шляхом: не через активацію ДНК-залежних білків, а як гормональний сигнал на поверхні клітин.
Виявлення AMHY як статевовизначального гена у монотремів демонструє приклад еволюційної пластичності, коли одна і та сама біологічна функція може бути реалізована різними молекулярними механізмами. Це відкриття не лише розширює уявлення про еволюцію ссавців, а й може мати значення для досліджень порушень статевого розвитку у людей. Науковці планують подальші дослідження ролі AMHY, зокрема його точного механізму дії, щоб краще зрозуміти, як виникають різні біологічні системи статевого визначення.
Раніше ми писали, що мікропластик виявили у 99% зразків тканин черепах
