Японські й німецькі палеонтологи вперше виявили понад 40 невідомих науці видів давніх кальмарів у породі віком 100 мільйонів років. Відкриття стало можливим завдяки новітньому методу томографії шліфуванням, який дозволив візуалізувати понад тисячу скам’янілих дзьобів головоногих молюсків. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
У скам’янілості знайшли десятки нових видів кальмарів
У зразку гірської породи віком близько 100 мільйонів років, знайденому в префектурі Хоккайдо (Японія), палеонтологи з Хоккайдського університету спільно з колегами з Німеччини виявили близько 1000 скам’янілих дзьобів головоногих молюсків. Серед них – 263 зразки, які належать до кальмарів, з яких 40 видів виявилися абсолютно новими для науки. Це відкриття демонструє, наскільки чисельними й різноманітними були кальмари у давньому океані, попри те, що їхні залишки рідко фосилізуються через м’якотілість більшості частин тіла.
Кальмари, як і більшість головоногих, майже повністю складаються з м’яких тканин. Винятком є дзьоб – щільна, хітинова структура, яка виконує функцію щелеп. Саме ці частини здатні пережити процес фосилізації, даючи вченим рідкісну змогу досліджувати стародавні види. До цього часу у світі було відомо лише один зразок скам’янілого дзьоба кальмара. Нове дослідження радикально змінює ситуацію, відкриваючи одразу сотні таких зразків.
Новітній метод – томографія шліфуванням
Для вивчення внутрішньої структури зразка дослідники застосували інноваційний метод – томографію шліфуванням. Цей підхід полягає у поступовому шліфуванні гірської породи шар за шаром із фіксацією кожного зрізу у високій роздільній здатності. Хоча сам зразок при цьому знищується, натомість створюється детальна тривимірна цифрова модель, що дозволяє ідентифікувати навіть надзвичайно дрібні об’єкти, недоступні при традиційних методах.
Виявлені дзьоби кальмарів були дуже тонкими та дрібними – від 1,23 до 19,32 мм у довжину із середнім значенням 3,87 мм. Їхня товщина не перевищувала 10 мікрометрів. Саме завдяки новій технології вчені змогли виявити те, що раніше залишалося поза увагою.
Ревізія уявлень про давні екосистеми
Отримані результати дали змогу дослідникам припустити, що біомаса кальмарів у крейдовому океані могла перевищувати біомаси риб і амонітів – тварин, які до цього вважалися основними мешканцями морів того часу. Це суперечить поширеній раніше гіпотезі, що кальмари стали домінантними лише після крейдо-палеогенового вимирання близько 66 мільйонів років тому.
«У кількості та розмірах ці кальмари домінували у морях», – зазначив провідний автор дослідження Шін Ікегамі з Хоккайдського університету. – «Їхні тіла могли бути більшими за амонітів і не меншими за риб».
Еволюційна роль кальмарів
Результати дослідження, опублікованого в журналі Science, дозволяють по-новому подивитися на роль кальмарів у морських екосистемах. За словами палеонтолога Ясухіро Іби, кальмари, ймовірно, були першими представниками серед розумних і швидких морських тварин, які згодом стали домінувати в океані.
Відкриття також має значення для розуміння еволюції головоногих упродовж останніх 500 мільйонів років, зокрема того, як такі групи як восьминоги, наутилуси та каракатиці стали такими, якими ми їх знаємо сьогодні.
Раніше ми також писали, що кальмари махають щупальцями, і це може бути таємна мова жестів
