Самиці більшості видів ссавців живуть довше за самців, тоді як у птахів — навпаки. Міжнародна команда дослідників на чолі з Йоганною Штарк із Інституту еволюційної антропології Макса Планка проаналізувала дані понад 1100 видів тварин і простежила еволюційні причини цього явища. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа із посиланням на текст дослідження, опублікованого у журналі Science Advances.
Статеві хромосоми та їхній вплив на тривалість життя
У ссавців самиці мають дві однакові статеві хромосоми — ХХ, тоді як самці — ХY. Така генетична будова робить самців більш вразливими до спадкових дефектів: якщо ген на Х-хромосомі несправний, резервної копії в них немає. У самиць натомість є другий Х-хромосомний набір, що може компенсувати порушення.
Цей механізм лежить в основі гіпотези гетерогаметної статі. У ссавців гетерогаметними є самці (ХY), а у птахів — самиці (ZW). У самців птахів — дві однакові хромосоми (ZZ), тому вони рідше мають спадкові збої. Це може пояснювати, чому в багатьох видів птахів самці живуть довше, ніж самиці.
Команда дослідників проаналізувала понад 1176 видів тварин, які утримуються у зоопарках. У 72% видів ссавців самиці мали більшу тривалість життя — в середньому на 12%. Натомість у 68% птахів самці жили довше — в середньому на 5%.
Ці дані свідчать, що відмінності у тривалості життя між статями можуть мати генетичне підґрунтя, хоча це не єдине пояснення.
Середовище, шлюбна система і батьківська роль
Для перевірки гіпотези вчені проаналізували також дані про 110 видів тварин у дикій природі. Там розрив у тривалості життя між статями був ще більш виражений: самиці ссавців жили у 1,5 раза довше, а самці птахів — у 5 разів довше, ніж у зоопарках.
Навіть у контрольованих умовах зоопарків, де знижено ризики хвороб, травм і стресу, розрив зберігався. Це свідчить про вплив не лише зовнішніх факторів, а й внутрішніх біологічних.
Дослідники також звернули увагу на шлюбну систему. У полігамних видів ссавців (де самці змагаються за кількох самиць) рівень конкуренції вищий. Це призводить до частіших травм, стресу та, як наслідок, коротшого життя самців. Натомість більшість птахів — моногамні, й такі види демонструють меншу різницю у тривалості життя між статями.
Ще один чинник — виховання потомства. У багатьох видів приматів саме самиці піклуються про дитинчат до їхнього статевого дозрівання. Тому триваліше життя самиць має прямий вплив на виживання потомства, що закріплюється еволюційно.
Гени — не єдине пояснення
Попри переконливі дані, дослідники не вважають гіпотезу гетерогаметної статі вичерпним поясненням. Деякі види не відповідають загальній закономірності. Наприклад, у багатьох хижих птахів — таких як орли чи сови — самиці не лише більші за самців, а й живуть довше.
Це свідчить, що тривалість життя формується під впливом комплексу чинників: генетичних, екологічних, поведінкових і соціальних. Біологічна стать, роль у репродукції, умови середовища та тип конкуренції — усе це взаємодіє у складній еволюційній системі.
Навіть якщо зовнішні умови змінюють ступінь розбіжностей, різниця у тривалості життя між самцями й самицями, імовірно, залишатиметься на рівні популяцій.
Раніше ми писали, що норвезький лемінг — наймолодший вид ссавців у тундрі
