У Великій Британії дослідники з Кембридзького університету вперше успішно змінили групу крові трьох донорських нирок. Завдяки застосуванню спеціального ферменту та технології нормотермічної перфузії, вчені перетворили органи з групи B на універсальну групу O. Це відкриття, як повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на матеріали дослідження, що готуються до друку у British Journal of Surgery, може значно розширити базу сумісних донорських органів, особливо для пацієнтів із рідкісними групами крові.
Як працює метод зміни групи крові донорського органу
Дослідники з Кембридзького університету використали нормотермічну перфузію — це метод підтримання життєздатності органів шляхом пропускання через них кисневої крові при температурі тіла. У цьому процесі вони ввели у систему спеціальний фермент, який видаляє антигени — молекули, що визначають групу крові — з поверхні клітин судин нирки.
Група крові визначається наявністю або відсутністю антигенів A і B. Наприклад, нирку з групою A не можна пересадити людині з групою B, оскільки організм одержувача відторгне чужорідні антигени. Проте якщо антигени видалити, орган стає сумісним із будь-яким реципієнтом. Саме це й вдалося зробити дослідникам.
«Нашу впевненість значно підвищив початковий експеримент, коли ми застосували фермент до зразка тканини людської нирки й побачили, що антигени швидко зникають», — розповіла аспірантка Серена Макміллан.
«Далі ми масштабували процес, обробивши повнорозмірну людську нирку, і всього за кілька годин конвертували її з типу B в універсальний тип O».
Універсальною група O вважається саме тому, що не має антигенів A і B, тож організм будь-якої людини не розпізнає такий орган як «чужий» і не виробляє антитіл до нього.

Чому це відкриття важливе для етнічних меншин
Однією з найбільших проблем у сфері трансплантації є сумісність органів за групою крові. У разі несумісності, імунна система відторгає пересаджений орган. Особливо гостро це питання стоїть для пацієнтів із рідкісними групами крові, які частіше зустрічаються серед етнічних меншин.
За статистикою Національної служби охорони здоров’я Великої Британії (NHS), у 2020–2021 роках лише 9% усіх донорів були представниками етнічних меншин, тоді як 33% пацієнтів, які очікували на пересадку нирки, належали до цих груп.
«Кров’яна група тісно пов’язана з етнічним походженням. Люди з африканським, азійським або карибським корінням частіше мають групу B, яка є однією з найрідкісніших», — пояснює професор трансплантаційної хірургії Майк Ніколсон.
«Це значно зменшує їхні шанси знайти сумісного донора. Якщо ми зможемо “перевести” орган у тип O, це знімає одне з головних обмежень».
Технологія, розроблена в Кембриджі, має потенціал зменшити час очікування трансплантації для цих пацієнтів і збільшити кількість вдалих операцій.
Подальші дослідження та клінічні перспективи
Після успішного перетворення групи крові дослідники працюють над наступним етапом: перевіркою, як змінений орган реагуватиме на введення різних груп крові. Це тестується знову ж таки на машині для нормотермічної перфузії.
«Ми можемо брати вже змінені нирки з групою O та вводити до них кров з різними антигенами, щоб побачити реакцію в режимі реального часу. Це дозволяє передбачити поведінку органа ще до пересадки пацієнту», — зазначає команда проєкту.
Лише після завершення цього етапу можна буде перейти до клінічних випробувань на людях. За попередніми оцінками, це може статися впродовж кількох років.
Докторка Айслінг МакМахон, виконавча директорка з досліджень благодійної організації «Kidney Research UK», яка фінансувала проєкт, підкреслює:
«Дослідження, яке ведуть Майк і Серена, може стати справжнім проривом у трансплантології».
І хоча нині йдеться лише про нирки, науковці не виключають, що технологія у майбутньому зможе застосовуватись і до інших органів — печінки, серця чи легенів.
Раніше ми писали, що вчені пересадили людині легеню генетично модифікованої свині