Нові палеонтологічні знахідки в Ефіопії вказують на те, що «Люсі» — знаменита представниця виду Australopithecus afarensis, — мала «сусідів». Учені виявили рештки іншого, давнішого виду гомінідів — Australopithecus deyiremeda, що свідчить про співіснування цих двох видів у регіоні Афар понад 3,3 мільйона років тому. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, опублікованого в журналі Nature.
У регіоні Афар знайдено рештки ще одного предка людини
Палеоантропологи з Університету штату Аризона, очолювані Йоганнесом Хейле-Селассіє, повідомили про відкриття, що суттєво доповнює наше розуміння ранньої еволюції людини. Під час розкопок у 2009 році в районі Буртеле, що в Афарській улоговині (Ефіопія), було знайдено скам’янілі кістки стопи.
Дослідники визначили, що ці рештки належать до виду Australopithecus deyiremeda, раніше відомого лише за фрагментами щелеп. Цей гомінід жив приблизно 3,4 мільйона років тому — водночас із представниками виду Australopithecus afarensis, до якого належала «Люсі». Відстань між місцями знахідок становить менш як 5 кілометрів, що дає підстави говорити про просторове співіснування.
Анатомічні особливості вказують на дереволазіння і двоногу ходу
Фрагменти стопи, які включають частини чотирьох пальців, виявили унікальне поєднання рис. Великий палець мав високу рухливість, подібну до сучасного великого пальця руки, що вказує на здатність хапати гілки. Така особливість характерна для видів, які проводили багато часу на деревах.
Водночас інші фрагменти свідчать про здатність до гіперфлексії стопи — ключової ознаки двоногої ходьби. Отже, A. deyiremeda поєднував ознаки наземного та деревного способу життя.
Йоганнес Хейле-Селассі зазначив, що цей вид був «добрим і спритним дереволазом», що давало йому змогу ефективно використовувати ресурси у лісистому середовищі.
Для читачів варто уточнити: «Люсі» — це ім’я скелета A. afarensis, знайденого в Ефіопії у 1974 році, одного з найвідоміших прикладів ранніх гомінідів.
Дослідження зубів свідчить про відмінність у раціоні
Аналіз ізотопного складу скамʼянілих зубів A. deyiremeda та A. afarensis дозволив зробити висновки про харчові звички обох видів. Зокрема, було виявлено різницю у вмісті вуглецю, що свідчить про різні джерела їжі.
Australopithecus afarensis мав різноманітний раціон, який включав як C3-рослини (дерева, кущі, деякі трави), так і C4-рослини (трави та злаки, характерні для посушливого клімату). Це вказує на ширший спектр адаптацій до зміни навколишнього середовища.
Натомість A. deyiremeda, згідно з аналізом, споживав переважно C3-рослини — такі, що ростуть у прохолоднішому, вологому середовищі. Подібний вуглецевий профіль мають також більш ранні гомініди, як-от Ardipithecus ramidus та Australopithecus anamensis.
Ці дані свідчать, що хоча обидва види жили поруч, вони, ймовірно, займали різні екологічні ніші. Це могло знижувати пряму конкуренцію між ними за ресурси.
Еволюційна значущість знахідки
Виявлення ще одного виду гомінідів поруч із «Люсі» свідчить про складність та розгалуженість еволюційного шляху людини. Такі відкриття спростовують уявлення про лінійну еволюцію та вказують на існування кількох паралельних гілок у родоводі Homo sapiens.
Подібне співіснування свідчить про те, що процес еволюції був радше «мережевим» — із різними видами, які адаптувалися до окремих екологічних умов, а не обов’язково витісняли одне одного.
Науковці продовжують дослідження в регіоні Афар, адже цей район залишається одним з найбагатших на знахідки, що стосуються походження людини.
