У дослідженні за участі понад 9 тисяч дітей віком 9–10 років науковці з Нідерландів, Німеччини та Швеції виявили: ті, хто грав у відеоігри більше за інших, за два роки демонстрували приріст інтелекту на 2,5 бали IQ понад середній рівень. Водночас перегляд телебачення або користування соцмережами не впливали на інтелектуальний розвиток.
Як проводили дослідження впливу екранного часу на дітей
У масштабному дослідженні, що є частиною Американського проєкту ABCD (Adolescent Brain Cognitive Development), проаналізовано дані понад 9 800 дітей віком 9–10 років. Вчені фокусувалися на трьох основних видах активностей, пов’язаних з екраном: перегляд телевізора чи відео, гра у відеоігри, спілкування в інтернеті.
Загалом діти повідомляли про середні показники екранного часу: 2,5 години на день на перегляд відео, 1 година на відеоігри та 30 хвилин на онлайн-спілкування. Через два роки понад 5 000 учасників повторно пройшли когнітивні тести. Результати показали, що ті, хто грав у відеоігри більше за інших, продемонстрували вищий приріст інтелекту — на 2,5 бала IQ понад середній приріст.
У чому саме проявлявся приріст інтелекту
Підвищення IQ у гравців стосувалося результатів у таких сферах, як розуміння прочитаного, візуально-просторова обробка інформації, гнучке мислення, контроль уваги та пам’ять. Саме ці завдання використовувалися для оцінки інтелектуальних змін у дітей.
Хоча різниця була незначною й не дає підстав говорити про чіткий причинно-наслідковий зв’язок, вона все ж є статистично значущою. Це дозволяє дослідникам припустити, що відеоігри можуть сприяти розвитку окремих когнітивних функцій.
Цікаво, що інші форми цифрової активності — перегляд відео та спілкування в соцмережах — не показали жодного значущого впливу на інтелектуальний розвиток. Науковці наголошують, що ці форми активності є переважно пасивними, тоді як відеоігри часто вимагають від гравців активної участі, вирішення завдань і швидкої реакції.
Фактори, які враховували під час дослідження
Одна з сильних сторін дослідження — у врахуванні генетичних та соціально-економічних чинників. Раніше ці аспекти часто ігнорувалися, що ускладнювало інтерпретацію результатів. Команда дослідників зазначає, що навіть попри всі обмеження (наприклад, недиференційованість типів відеоігор), результати вказують на потенційну користь.
«Наші результати підтверджують, що загалом екранний час не шкодить когнітивним здібностям дітей, а відеоігри можуть мати позитивний вплив», — зазначив нейробіолог Торкель Клінгберг із Каролінського інституту у Швеції, один з авторів дослідження.
Що ще залишилося нез’ясованим
Вчені наголошують, що дослідження не охоплює впливу цифрових технологій на інші важливі сфери — фізичну активність, сон, емоційний добробут чи успішність у школі. Ці питання планують вивчити в майбутніх роботах.
Також залишається відкритим питання про різницю між типами відеоігор — мобільними, комп’ютерними чи консольними — та їхній конкретний вплив на мозкову активність.
«Ми віримо, що дослідження з використанням генетичних даних допоможуть краще зрозуміти причинні зв’язки та скоригувати вплив генетичних схильностей», — ідеться у публікації дослідницької групи з Нідерландів, Німеччини та Швеції.
Раніше ми також писали, що відеогра CAMI допомагає діагностувати аутизм з точністю 80%
