У подвійній зоряній системі HD 135344 AB, що розташована за 440 світлових років від Землі, астрономи зафіксували гігантську молоду планету, яка обертається навколо зірки, що вже втратила свій протопланетний диск. На відміну від її зоряного компаньйона, який досі має пилову оболонку, ця зоря відкриває нові можливості для безпосереднього спостереження планет. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, опублікованого в журналі Astronomy and Astrophysics.
Незвичайна подвійна система HD 135344 AB
HD 135344 AB — це молода подвійна зоряна система, у якій дві зірки (HD 135344 A та HD 135344 B) обертаються навколо спільного центру мас на великій відстані одна від одної. Завдяки цій особливості, кожна з них розвивала власний протопланетний диск незалежно. HD 135344 A — зоря спектрального класу A (гарячіша й масивніша), тоді як HD 135344 B — класу F.
У цій системі спостерігається асиметричний етап еволюції: зоря A вже повністю втратила свій пиловий диск, тоді як зоря B досі його має. Цей диск навколо HD 135344 B привертав увагу дослідників десятиліттями: у ньому виявлено спіральні структури, центральну порожнину й змінні тіні — усе це свідчить про наявність молодих планет або процес їхнього формування.
На відміну від неї, зоря A залишалася «невидимою» для таких досліджень, оскільки відсутність диска довго вважалась ознакою того, що вона вже не бере участі у формуванні планет. Водночас саме ця відсутність пилу і зробила її ідеальною мішенню для прямого спостереження.
Як вдалося побачити планету — технічна складність
Формування планет навколо зір відбувається всередині протопланетного диска — пилогазової оболонки, яка оточує молоді зорі. Пряме зображення екзопланет вкрай складне, адже яскраве світло зір затінює тьмяне світло планет. Лише нещодавно новітні телескопи, як-от Very Large Telescope (VLT) з інструментом SPHERE, дозволили досягти необхідної точності та контрастності.
Команда під керівництвом астронома Томаса Штолькера з обсерваторії Лейденського університету присвятила чотири роки дослідженням HD 135344 A. Їм вдалося зробити безпосереднє зображення планети, яка отримала назву HD 135344 Ab.
Цей об’єкт має масу приблизно 10 мас Юпітера та перебуває на відстані 15–20 астрономічних одиниць від своєї зірки. Спектрально він належить до класу середнього типу L — тобто перебуває на межі між газовим гігантом і коричневим карликом. Його вік оцінюється менш ніж у 12 мільйонів років, що робить його одним з наймолодших екзопланет, безпосередньо зафіксованих астрономами.
Чому це дійсно планета, а не зірка
На початковому етапі спостережень науковці не могли з упевненістю стверджувати, що об’єкт є саме планетою — він міг бути й далеким фоновим джерелом світла або навіть слабкою зіркою. Щоб це перевірити, команда використала можливості VLT, який складається з чотирьох головних і чотирьох допоміжних телескопів, що працюють в інтерферометричному режимі.
Порівнюючи положення об’єкта з іншими небесними джерелами, дослідники побачили, що HD 135344 Ab рухається синхронно зі своєю зорею, тоді як фонові об’єкти рухаються в іншому напрямку.
Особливо цінними стали дані астрометричної місії Gaia, які дозволили розрізнити власний рух планети на фоні «рухомого фону». Завдяки цьому вдалося остаточно підтвердити, що це планета, а не інша зірка.
