Скам’янілість Pohlsepia mazonensis віком близько 300 млн років, яку раніше вважали найдавнішим восьминогом, перекласифікували як наутилоїда — давнього родича сучасних наутілусів. Дослідження провела команда Університету Редінга із застосуванням синхротронного сканування. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження та матеріал ScienceAlert. Результати змінюють уявлення про час появи восьминогів і розвиток головоногих молюсків.
Pohlsepia mazonensis: як виникла наукова помилка
Скам’янілість Pohlsepia mazonensis виявили у 2000 році в геологічній формації Мейзон-Крік у США. Відтоді її вважали найдавнішим представником восьминогів і важливим доказом ранньої еволюції цієї групи. Такий висновок зробили на основі ознак, які інтерпретували як вісім щупалець, очі та «чорнильний мішок». Саме ці риси стали підставою для включення зразка до переліку рекордних знахідок.
Однак стан збереження викопного організму був складним для аналізу. Тіло зазнало значного розкладання ще до поховання в осаді, що призвело до деформації структур. Через це первинна інтерпретація базувалася на обмежених і частково викривлених даних. У наступні роки деякі дослідники висловлювали сумніви щодо класифікації, проте переконливих доказів для її перегляду не було. Лише розвиток нових технологій дозволив повернутися до цього питання та уточнити природу скам’янілості.
Нові дані про викопний вид
Команда дослідників застосувала синхротронне сканування — метод, що використовує надпотужне рентгенівське випромінювання, створене у прискорювачах частинок. Така технологія дозволяє досліджувати внутрішню структуру скам’янілостей без їх пошкодження та отримувати деталі, недоступні для звичайної комп’ютерної томографії.
Під час аналізу вчені виявили ряд із 11 дрібних зубоподібних елементів — радулу, тобто орган живлення молюсків, який має вигляд стрічки з зубцями. Кількість і форма цих структур стали ключовими для перегляду класифікації. У восьминогів зазвичай менше таких елементів, тоді як у наутилоїдів їх більше, і саме форма зубців у зразку виявилася ближчою до цієї групи.
Крім того, дослідники не знайшли ознак пігментів, які підтверджували б наявність «чорнильного мішка». Це також стало підставою для відмови від попереднього трактування. У сукупності нові дані свідчать, що скам’янілість належить не восьминогу, а наутилоїду — давньому головоногому молюску з мушлею, родичу сучасних наутілусів.
Наутилоїд замість восьминога
Перекласифікація Pohlsepia mazonensis має важливі наслідки для розуміння еволюції головоногих. Насамперед, вона означає, що один із ключових доказів існування дуже давніх восьминогів більше не підтверджує цю гіпотезу. Відповідно, найдавніші достовірні свідчення про восьминогів тепер датуються пізнішими періодами, орієнтовно мезозойською ерою.
Водночас відкриття розширює знання про наутилоїдів. Воно відсуває назад у часі свідчення збереження їхніх м’яких тканин приблизно на 220 мільйонів років. Це важливо, оскільки такі тканини рідко зберігаються у викопному стані, і кожна подібна знахідка дає нову інформацію про будову та еволюцію цих організмів.
Додатково дослідники встановили, що Pohlsepia mazonensis, ймовірно, не є окремим видом. Її характеристики збігаються з уже відомим наутилоїдом Paleocadmus pohli. Це свідчить, що попередня класифікація була наслідком складного стану збереження зразка, а не наявності нового виду.
Чому це відкриття важливе для розуміння еволюції
Це дослідження демонструє, як наукові знання змінюються з розвитком технологій. Методи, які були недоступні у 2000 році, сьогодні дозволяють отримувати нові дані та уточнювати попередні висновки. У цьому випадку вирішальну роль відіграло виявлення радулої, що дало змогу ідентифікувати організм більш точно.
Також відкриття підкреслює складність дослідження м’якотілих організмів, таких як восьминоги. Через відсутність твердих частин їхні рештки рідко зберігаються, що ускладнює реконструкцію еволюції цієї групи. Саме тому кожна нова або переглянута знахідка має суттєве значення для науки.
У ширшому контексті результати дослідження допомагають уточнити часові межі появи різних груп головоногих і формують більш точну картину розвитку життя на Землі.
