Науковці Гарвардського університету встановили, що масове накопичення води у водосховищах, зокрема за греблями, зсунуло земну кору приблизно на один метр. Йдеться про будівництво близько 7000 дамб по всьому світу. Цей процес спричинив зміщення оболонки планети щодо магнітної осі, а також знизив рівень моря на 21 міліметр. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Вода за дамбами змінює положення Землі
Упродовж останніх двох століть будівництво дамб на річках спричинило значні зміни в масовому балансі планети. За підрахунками науковців Гарвардського університету, зокрема дослідниці Наташі Валенчич, у світі було створено 6862 великі водосховища. Кожне з них затримує величезну кількість води, яка в нормальному стані циркулювала б у гідросфері.
Цей перерозподіл маси вплинув на розміщення земної кори. Тверда оболонка планети, яку називають літосферою, змістилася відносно її осі обертання приблизно на один метр. Такий ефект називають справжнім полярним блуканням (true polar wander) — коли зовнішня частина планети переміщується, тоді як внутрішнє магнітне ядро залишається на місці.
На відміну від геомагнітної інверсії (перевертання магнітних полюсів), це не зміна самого магнітного поля, а поступове зміщення всієї оболонки відносно ядра.
Куди рухається Північний полюс?
Згідно з дослідженням, зміщення магнітного Північного полюса мало дві фази. З 1835 до 1954 року полюс повільно рухався у напрямку Росії — на схід, що відповідає активному будівництву дамб у Європі та Північній Америці. Від 1954 до 2011 року траєкторія змінилася: полюс став зміщуватися в напрямку Північної Америки, що збіглося в часі з інтенсивним створенням водосховищ в Азії та Східній Африці.
Усього з 1835 року Північний полюс змістився на 77 сантиметрів. Таке зміщення фіксується сучасними супутниковими системами та геодезичними обчисленнями.
Хоча на перший погляд це незначна величина, для науки вона має критичне значення. Дані про зміщення полюсів використовуються в калібруванні GPS, навігаційних систем, кліматичних моделей і довгострокових прогнозів геодинаміки.
Як дамби вплинули на рівень моря
Ще один ефект, який виявили дослідники, — зниження середнього рівня світового океану. Через те, що вода затримується у водосховищах, вона не потрапляє в океан. За оцінками дослідження, загальне зниження рівня моря з цієї причини склало 21 міліметр. Це кумулятивний ефект, що накопичився впродовж століть активного будівництва гребель.
Такий результат частково компенсує підняття рівня моря через танення льодовиків і зміну клімату. Наприклад, водосховища затримують приблизно 1,2 міліметра щорічного приросту рівня моря.
Проте, як зауважують науковці, масове затримування води одночасно впливає на розподіл ваги на поверхні Землі — і саме це стало каталізатором зміщення оболонки планети.
Магнітний полюс — не географічний: як не плутати
Для кращого розуміння варто розрізняти географічний і магнітний полюси:
-
Географічний полюс — це точка, де проходить вісь обертання Землі.
-
Магнітний полюс — це місце, куди вказує стрілка компаса. Він зумовлений динамікою магнітного поля, що виникає у зовнішньому ядрі планети.
Полярне блукання (true polar wander) означає зміщення всієї зовнішньої оболонки планети разом із океанами, континентами, географічними полюсами — але не магнітного ядра. В результаті магнітний полюс ніби «переміщується», хоча насправді зміщується все довкола нього.
Це явище відоме ще з геологічних часів, однак уперше науковці простежили його зв’язок із людською діяльністю.
Чи є це загрозою?
Науковці заспокоюють: зміщення полюсів на кілька десятків сантиметрів або навіть метрів — не критичне для людства в короткотерміновій перспективі. Проте важливо враховувати цей чинник у глобальних екологічних і геодинамічних моделях.
Оскільки будівництво нових гідроспоруд продовжується, особливо в Азії та Африці, у майбутньому можна очікувати подальшого зміщення оболонки Землі. Це потрібно враховувати при плануванні супутникових місій, корекції навігації та розрахунках кліматичних змін.
Таким чином, результати дослідження підкреслюють масштабний і непрямий вплив інфраструктурних проєктів на фундаментальні процеси планети.
Раніше ми писали, що блискавка біля Північного полюса — це тривожний сигнал змін клімату
