У 1993 році вчені пробурили льодовий стрижень завдовжки понад 3 км у центрі Гренландії. Через майже 30 років, під час повторного аналізу його нижньої частини, дослідники виявили добре збережені рештки тундрових рослин, грибів і комах. Це свідчить про те, що ця частина острова була вільною від льоду у недалекому геологічному минулому. Нове дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, викликає занепокоєння серед науковців через потенційне прискорення танення льодовика та підняття рівня моря — передає КРВ.медіа з посиланням на результати дослідження.
Рештки тундри в центрі Гренландії
У рамках проєкту Greenland Ice Sheet Project 2 (GISP2) ще в 1993 році вчені пробурили лід на найвищій точці острова. Понад 30 років зразки зберігались у морозильній камері Національного наукового фонду США (NSF). Нещодавно дослідники з Університету Вермонта виявили у трьох нижніх дюймах осаду фрагменти арктичного маку, мохів, грибів, частини комах і навіть деревину верби.
Ці рештки могли сформуватись лише в умовах, коли поверхня Гренландії була без льоду. Це суперечить уявленням про те, що центр острова завжди був вкритий льодовиком протягом останніх мільйонів років. Під мікроскопом учені побачили навіть одне насіння арктичного маку — рослини, що не може вижити на кілометровій товщі льоду.
Що таке плейстоцен і чому він важливий
Плейстоцен — це геологічна епоха, що розпочалась близько 2,7 млн років тому. Вона відзначалася численними періодами заледеніння, між якими були тепліші інтервали. Саме в одному з таких теплих періодів, як вважають науковці, центральна Гренландія втратила свій крижаний покрив і була покрита тундрою.
Дані із GISP2, Camp Century та інших бурових проєктів свідчать: Гренландія вже неодноразово втрачала лід за останні 1–1,5 млн років. Ця історична мінливість викликає тривогу — адже сьогоднішнє потепління відбувається набагато швидше, ніж у минулому.
ФОТО: (A) Фото ділянки осаду, багатого на гострокутні уламки, із субльодовикової частини керна GISP2 (знімок 1994 року; напрям керна — ліворуч; фото: T. Gow, надано D. Meese).
(B) Загальний вигляд осаду — переважно кварц та фосилії.
(C–E) Фрагмент деревини: вертикальна орієнтація (типова для GISP2), прості пори на стінці судини та гвинтоподібні потовщення.
(F) Луска бруньки верби (Salix).
(G) Склероцій ґрунтового гриба Cenococcum geophilum.
(H) Око комахи, ймовірно мухи*.
(I) Мегаспора моху Selaginella rupestris.
(J) Насіння арктичного маку (Papaver sect. Scapiflora).
Гренландський лід і майбутнє узбережжя світу
Сьогодні рівень моря піднімається більше ніж на дюйм кожне десятиліття. Причини — тепліша вода, що розширюється, та танення гірських і полярних льодовиків. Якщо льодовик Гренландії продовжить танути — а відкриття решток тундри підтверджує, що він може це зробити швидко — рівень моря може піднятися на понад 7 метрів (23 фути) упродовж наступних кількох століть або тисячоліть.
Таке підняття означає затоплення прибережних міст: Нью-Йорк, Маямі, Бостон, Мумбаї. «Не купуйте будинок біля моря», — з іронією прокоментував ситуацію співавтор дослідження, професор Пол Бірман із Університету Вермонта.
Кліматолог із Пенсильванського університету Річард Аллі підкреслює: «Це підтвердження того, що льодовик Гренландії може зникати навіть без надзвичайних змін клімату. Сьогодні ми маємо справу з набагато стрімкішим потеплінням».
Науковці наголошують: відкриття фосилій — це пряме свідчення, не модель і не припущення. Рештки рослин, грибів і комах на висоті понад 3 км дають змогу впевнено стверджувати: у минулому Гренландія вже була зеленою, а отже може знову стати такою.
Нагадаємо, що раніше ми писали, що вчені нарешті дослідили вимерлих членистоногих Helmetia
