Пікова розумова гострота може додати до 40 хвилин продуктивної роботи щодня. Такими є результати дослідження вчених із University of Toronto Scarborough, опублікованого в Science Advances. Протягом 12 тижнів науковці спостерігали за 184 студентами, аналізуючи виконання щоденних завдань. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Дослідження University of Toronto Scarborough присвячене тому, як розумова гострота впливає на продуктивність у повсякденному житті. Науковці аналізували так званий «розрив між наміром і поведінкою» — різницю між тим, що людина планує зробити, і тим, що фактично виконує. Наприклад, працівник може запланувати завершити звіт або підготувати презентацію, однак наприкінці дня частина завдань лишається невиконаною.
У межах 12-тижневого спостереження 184 студенти щоденно проходили стандартизовані когнітивні завдання для оцінки уваги та виконавчих функцій. Після цього вони звітували, чи досягли поставлених цілей. Дослідники не порівнювали учасників між собою — аналізували індивідуальні коливання розумової гостроти кожного протягом часу. Такий підхід дозволив оцінити, як зміни когнітивного стану в межах однієї людини впливають на її щоденну продуктивність.
40 хвилин продуктивності
Згідно з результатами, у дні пікової розумової гостроти учасники виконували обсяг роботи, еквівалентний додатковим 40 хвилинам стандартного робочого часу. Водночас у дні зниження когнітивної продуктивності ефективність зменшувалася приблизно на стільки ж. Таким чином, різниця між «найкращим» і «найгіршим» днем могла сягати до 80 хвилин.
Важливо, що ефект стосувався не лише академічних завдань, а й побутових справ — від написання есе до приготування вечері. Підвищена розумова гострота також корелювала з постановкою складніших цілей. У дні ментальної втоми навіть рутинні завдання виконувалися складніше.
Водночас дослідники наголошують: ідеться про статистичний зв’язок, а не доведений причинно-наслідковий ефект. Розумова гострота є одним із факторів, що впливають на продуктивність, але не єдиним.
У дослідженні брали участь лише студенти, переважно молодого віку. Тому ці результати не можна автоматично переносити на людей старшого віку або на всі професії. Крім того, частину інформації учасники повідомляли самі — вони оцінювали, чи виконали свої завдання. Такий підхід може містити неточності, адже люди по-різному сприймають власну продуктивність.
Науковці також з’ясували, що на розумову гостроту впливають цілком звичні чинники: якість сну, рівень відволікань, мотивація, емоційний стан і вигорання. Психологиня Сендрі Гатчерсон з University of Toronto Scarborough зазначила, що достатній сон, уникнення хронічного виснаження та робота з депресивними станами можуть допомогти зменшити різкі коливання продуктивності. Водночас навіть дисципліновані й організовані люди мають «сильні» та «слабкі» дні.
Для людей, які працюють інтелектуально, це означає просту річ: складні завдання краще планувати на періоди, коли ви відчуваєте максимальну концентрацію. Однак дослідження не доводить, що конкретні поради автоматично додадуть 40 хвилин роботи щодня. Це лише вказує на зв’язок між станом мозку та ефективністю, а не гарантує однаковий результат для всіх.
Отже, щоденні коливання розумової гостроти можуть суттєво впливати на те, чи вдається нам реалізувати власні плани.
