Палеонтологи отримали нові викопні свідчення того, що давні родичі ссавців могли відкладати яйця. Йдеться про тварину Lystrosaurus, яка жила близько 250 мільйонів років тому. Дослідження базується на аналізі скам’янілостей із Південної Африки, зокрема ембріона, що, ймовірно, розвивався в яйці. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Чи відкладали яйця предки ссавців
Питання про те, як саме розмножувалися предки сучасних ссавців, довгий час залишалося відкритим. Нове дослідження додає аргументів на користь того, що частина давніх тварин, пов’язаних із цією еволюційною гілкою, відкладала яйця.
Йдеться про Lystrosaurus — представника групи терапсидів. У науковій термінології це слово використовується в українській мові та означає групу доісторичних хребетних, від яких у подальшому еволюціонували ссавці. Водночас важливо уточнити: ці тварини не є прямими предками сучасних ссавців, а радше їхніми далекими родичами.
Lystrosaurus жив приблизно 250 мільйонів років тому — у період після Пермського масового вимирання, яке вважається одним із наймасштабніших в історії Землі. Цей вид був одним із небагатьох, що змогли вижити в умовах різких кліматичних змін.
Виявлений ембріон у скам’янілості став важливим свідченням того, що розвиток цих тварин відбувався в яйці. Хоча оболонка яйця не збереглася, положення тіла та особливості кісток дозволяють науковцям зробити таке припущення.
Як вчені дослідили скам’янілість
Ключову роль у дослідженні відіграли сучасні технології. Зокрема, використано метод синхротронної томографії — це спеціальний вид сканування, який дозволяє «заглянути» всередину скам’янілості без її руйнування. Такий термін є коректним в українській науковій мові.
Цей метод працює завдяки потужному рентгенівському випромінюванню, що створюється в спеціальних наукових установках — синхротронах. У результаті дослідники отримують детальні тривимірні зображення внутрішньої структури об’єкта.
Скам’янілість із ембріоном було знайдено ще у 2008 році в Південній Африці. Однак лише сучасні технології дали змогу детально її вивчити.
Науковці звернули увагу на кілька важливих ознак. Зокрема, нижня щелепа ембріона ще не була повністю сформована — це характерно для тварин, які розвиваються в яйці. Також кістки були недостатньо міцними, що свідчить про ранній етап розвитку.
Такі особливості добре відомі в біології і спостерігаються у сучасних плазунів і птахів, які також вилуплюються з яєць.
Чому яйцекладіння могло допомогти вижити
Дослідники припускають, що яйцекладіння могло бути однією з адаптацій, яка допомогла Lystrosaurus пережити складні умови після масового вимирання. Водночас це не є доведеним фактом, а лише одна з наукових гіпотез.
Ймовірно, яйця цих тварин були м’якими або шкірястими — подібно до яєць деяких сучасних плазунів. Такий тип оболонки є відомим у біології і добре описаний в українській науковій термінології.
Великі яйця могли містити більше поживних речовин, що дозволяло ембріонам краще розвиватися ще до народження. У результаті молоді особини могли бути більш самостійними одразу після появи на світ.
Це могло давати певну перевагу в умовах нестабільного середовища, де ресурси були обмеженими, а виживання залежало від швидкої адаптації.
Що це означає для еволюції ссавців
Це відкриття допомагає краще зрозуміти еволюцію ссавців, зокрема те, як змінювалися способи розмноження.
Сьогодні більшість ссавців народжують живих дитинчат, однак існують і винятки. Наприклад, качкодзьоб і єхидна — це сучасні яйцекладні ссавці. Вони демонструють, що така стратегія розмноження збереглася донині.
Таким чином, нові дані узгоджуються з уявленням про те, що яйцекладіння було раннім етапом у розвитку цієї групи тварин.
Водночас дослідження не дає остаточних відповідей на всі питання. Воно лише додає нові докази до вже існуючих теорій і відкриває можливості для подальших наукових пошуків.
