Стан нудьги, який традиційно вважається ознакою лінощів або нереалізованості, насправді може бути корисним для мозку. Дослідники з Австралії — Мішель Кеннеді та Даніель Херменс з Університету Саншайн-Кост — стверджують: коли ми втрачаємо інтерес до діяльності, активуються внутрішні нейронні мережі, що сприяють емоційному відновленню. Медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа пише з посиланням на першоджерело, що такі періоди допомагають знизити стрес, підтримати психічну рівновагу та покращити здатність до саморефлексії.
Що відбувається в мозку, коли нам нудно
Нудьга — це тимчасовий психологічний стан, який виникає, коли людина не може підтримувати увагу або зацікавленість у тому, що відбувається. Проте на рівні мозку в цей момент відбувається складна й координована активація різних нейромереж. Спочатку активується мережа уваги — вона допомагає зосередитися на новій інформації. Але якщо стимул виявляється нудним або повторюваним, її активність знижується.
Натомість включається так звана «мережа режиму за замовчуванням» (default mode network, або DMN) — це комплекс ділянок мозку, які активуються під час внутрішніх роздумів, уяви, самоаналізу. Вона працює тоді, коли ми не виконуємо конкретного завдання, а «блукаємо в думках». Науковці порівнюють її з фоновою системою, яка очищає і структурує думки.
Важливу роль відіграє інсулярна кора, яка реєструє сигнали тіла та емоційні зміни — вона мовби «повідомляє» мозок, що ситуація вже нецікава. Мигдалина (амигдала) аналізує емоційний контекст і допомагає нам зрозуміти, що пора змінити заняття. Ці процеси є частиною природної стратегії психічної саморегуляції.
Перенасичення стимуляцією та його наслідки
У сучасному світі нудьга все більше витісняється постійною активністю: робота, соціальні мережі, мультизадачність, новини — усе це створює ефект безперервного навантаження. Ми часто навіть не помічаємо, що нервова система перебуває в постійному режимі збудження. У таких умовах активується симпатична нервова система, яка відповідає за реакцію «бий або тікай».
Якщо цей стан триває занадто довго, настає так зване алостатичне перевантаження — виснаження резервів організму на фоні хронічного стресу. Такий стан може стати основою для розвитку тривожних розладів, безсоння, когнітивної втоми. Саме тут нудьга може відіграти роль захисного механізму: вона сигналізує про потребу у перерві, зміні діяльності, відновленні балансу.
Чому короткочасна нудьга — це корисно
Дослідження показують, що нудьга в помірних кількостях має позитивний вплив на психічне здоров’я. Вона:
стимулює креативне мислення: під час «розвантаження» мозок формує нові ідеї, асоціації, внутрішні інсайти;
розвиває самостійність: у стані нудьги ми вчимося самі знаходити цікаві заняття, а не чекати зовнішнього стимулу;
сприяє кращій емоційній регуляції: дозволяє прожити й усвідомити емоції, а не приглушувати їх постійною активністю;
зменшує залежність від гаджетів: час без цифрових пристроїв допомагає вийти з циклу миттєвого задоволення;
нормалізує роботу нервової системи: знижує рівень стимуляції, що сприяє зменшенню тривожності.
Варто зазначити, що всі ці переваги стосуються саме епізодичної, контрольованої нудьги. Її не слід плутати з тривалою апатією, яка може бути ознакою депресії або психічного виснаження.
Як розрізнити корисну й тривожну нудьгу
Нудьга може бути сигналом, що час змінити діяльність, зробити паузу або переосмислити пріоритети. Але якщо вона стає постійною, заважає зосередитися або викликає відчуття безглуздості — це вже може бути симптомом психічного розладу.
«Корисна» нудьга — це коротка пауза, що допомагає мозку перезавантажитися.
«Тривожна» нудьга — це затяжна втрата інтересу до життя, яка потребує уваги фахівця.
Розуміння цієї різниці допомагає не лише прийняти нудьгу як частину здорового функціонування, а й вчасно реагувати, коли вона перетворюється на проблему.
Дослідження та інтерпретація наукових даних
Матеріал, що ліг в основу цієї статті, підготовлений дослідниками Мішель Кеннеді та Даніелем Херменсом на платформі The Conversation. У публікації не йдеться про новий експеримент, а про популярну інтерпретацію вже наявних наукових робіт у сфері нейробіології, психології й психіатрії.
Австралійські вчені на основі відкритих джерел описують взаємозв’язки між станом нудьги, функціонуванням мозку та психоемоційним здоров’ям. Такий формат дозволяє зробити науку доступною для ширшої аудиторії без спрощення суті.
