У іспанському заповіднику для приматів Fundació Mona дослідники зафіксували, що дорослі шимпанзе позіхають у відповідь на рухи обличчя людиноподібного робота. Більше того — після «штучного» позіхання тварини лягали відпочивати та готували собі підстилки. Це перше підтверджене в реальному часі явище, коли неживий об’єкт, як-от андроїд, викликає в шимпанзе поведінкову реакцію, подібну до емпатії. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Позіхання робота активує реакцію шимпанзе
Примати, які пережили експлуатацію (з минулим у розважальній індустрії), стали учасниками експерименту
У дослідженні взяли участь 14 дорослих шимпанзе віком від 10 до 33 років, яких раніше врятували з циркової, кіноіндустрії та приватного утримання. Усі тварини проживають у спеціалізованому центрі Fundació Mona у Каталонії, де мають умови, наближені до природних.
Дослідники використали людиноподібну голову-андроїда з 33 сервомоторами. Цей робот міг точно імітувати три види міміки:
-
повне позіхання (з розкриттям рота до 5,5 см);
-
часткове роззявляння рота — так званий гейпінг (англ. gaping) до 1,5 см;
-
нейтральний вираз обличчя з закритим ротом.
Кожна міміка демонструвалася протягом п’ятихвилинних сесій, з інтервалами, у випадковому порядку. За цей час андроїд повторював задану міміку 15–20 разів. За поведінкою тварин спостерігали за допомогою відеофіксації.
Позіхання викликає емоційну реакцію
Під час фази повного позіхання робот спричинив 22 випадки позіхання у шимпанзе. Після завершення цієї демонстрації дослідники зафіксували ще 23 випадки. Для порівняння: під час демонстрацій гейпінгу та нейтрального виразу обличчя жодного позіхання не спостерігалося.
Крім того, значно зросла кількість поведінкових проявів, пов’язаних із відпочинком: шимпанзе вкладалися на землю, готували підстилки з доступних матеріалів. Це свідчить про те, що позіхання в контексті приматів може бути не лише фізіологічною реакцією, а й тригером соціальної поведінки.
Позіхання як стародавній соціальний сигнал
Науковці зазначають, що подібні реакції — не просто імітація. Позіхання могло мати еволюційно важливе значення як невербальний комунікаційний сигнал для синхронізації дій у групі. За словами провідного автора дослідження доктора Раміро Джолі-Машероні, «навіть у відсутності живого об’єкта соціальний сигнал може бути сприйнятий та викликати відповідь».
Позіхання у цьому випадку може бути проявом так званої втіленої реакції — автоматичного повторення дії, яка сприймається тілом до того, як буде проаналізована свідомо. Такі механізми часто лежать в основі емпатії, наслідування і соціального навчання.
Професорка Кальво-Меріно, яка брала участь у дослідженні, наголошує: використання роботів дозволяє моделювати поведінку живих істот із високим рівнем контролю. Це допомагає ізолювати вплив конкретних візуальних або моторних сигналів на соціальну поведінку тварин.
Такі експерименти можуть стати корисними не лише для розуміння приматів, а й для розробки роботів, які взаємодіють із людьми — зокрема в терапії, освіті або догляді за людьми похилого віку. Вивчення реакцій на прості сигнали, як-от позіхання, дозволяє дослідникам краще зрозуміти універсальні комунікаційні механізми.
У чому обмеження дослідження і що далі
Автори визнають, що реакції шимпанзе могли частково бути пов’язані з попереднім досвідом спілкування з людьми. Однак у самому експерименті не використовували жодних звуків або запахів — лише зорову стимуляцію. Це свідчить про те, що візуальні сигнали можуть мати самодостатній вплив.
Дослідники планують продовжити експерименти, додавши нові соціальні жести — наприклад, рухи руками, міміку гри або погладжування. Це дозволить з’ясувати, які саме елементи поведінки є ключовими для виникнення реакцій співпереживання чи наслідування у приматів.
Раніше ми писали, що нудьга може бути корисною для мозку — вчені
