Американські дослідники виявили, що один із поширених, раніше нешкідливих типів вірусу папіломи людини — бета-HPV — може безпосередньо спричиняти розвиток раку шкіри. Унікальний випадок зафіксовано у 34-річної пацієнтки з вродженим імунодефіцитом, в якої вірус вбудувався у ДНК пухлини. Це перше таке спостереження. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Що таке бета-HPV і як він пов’язаний із раком
Вірус папіломи людини (HPV) — це велика група з понад 200 споріднених вірусів. Зазвичай вони або не спричиняють помітних симптомів, або проявляються у вигляді бородавок. Більшість досліджень зосереджені на альфа-HPV, який відомий як основна причина раку шийки матки, ротоглотки та інших типів онкології.
Натомість бета-HPV, який переважно передається через шкіру, вважався відносно безпечним. Раніше його пов’язували із незначним підсиленням впливу ультрафіолетового випромінювання на клітини шкіри. Проте нове дослідження доводить, що у поодиноких випадках він може діяти як повноцінний онкоген — спричиняти рак, інтегруючись у геном клітин.
Унікальний випадок: коли вірус спровокував пухлину
Науковці описали клінічний випадок 34-річної жінки, у якої розвинувся плоскоклітинний рак шкіри (cutaneous squamous cell carcinoma, cSCC) — другий за поширеністю тип онкології шкіри. Пухлини на лобі жінки постійно рецидивували, навіть після кількох операцій та імунотерапії.
Під час генетичного аналізу зразка пухлини виявилось, що бета-HPV інтегрувався в ДНК пухлинних клітин, а вірусні білки, які вироблялися всередині клітини, підтримували її зростання. Це стало першим задокументованим випадком, коли бета-HPV поводився як вірус високого онкогенного ризику.
Імунодефіцит — ключ до механізму розвитку хвороби
У пацієнтки діагностували вроджений імунодефіцит, пов’язаний із мутацією в гені білка ZAP70. Цей білок відіграє ключову роль у роботі Т-клітин, які борються з інфекціями та раковими клітинами. Через порушення в ZAP70 організм жінки був неспроможний реагувати на присутність HPV.
Водночас її клітини залишалися здатними до відновлення після ультрафіолетового ушкодження. Це підтвердило, що причиною пухлини став не сонячний фактор, а саме активність вірусу в умовах імунодефіциту.
Також у жінки були інші прояви папіломавірусної інфекції — численні бородавки на шкірі та слизовій оболонці рота.
Трансплантація кісткового мозку зупинила хворобу
Виявивши основну причину стану, лікарі провели трансплантацію стовбурових клітин кісткового мозку, щоби замінити дефектні Т-клітини. У результаті цього імунітет пацієнтки відновився, вірусна активність припинилася, і пухлини повністю зникли.
Протягом трьох років спостереження не зафіксовано жодного рецидиву ані раку, ані пов’язаних із HPV уражень. Як зазначає імунолог Андреа Ліско з Національного інституту алергії та інфекційних захворювань США (NIAID), такий результат став можливим завдяки співпраці вірусологів, імунологів, онкологів та трансплантологів.
Що означає це відкриття для медицини
Попри те, що ультрафіолетове випромінювання залишається головним фактором ризику розвитку cSCC, дослідження демонструє: вірусні агенти також можуть відігравати вирішальну роль, особливо в імунокомпрометованих осіб.
Цей випадок — одиничний, але він відкриває нові підходи до діагностики та лікування. Ідентифікація ролі HPV у виникненні пухлин може дозволити застосовувати таргетну терапію, яка буде ефективнішою за стандартні методи.
Науковці проводять паралелі з альфа-HPV, проти якого вже існує успішна вакцинація. Її впровадження призвело до істотного зниження рівня захворюваності на рак шийки матки у багатьох країнах. Хоча універсальної вакцини від усіх типів HPV ще не створено, подібні відкриття можуть стати поштовхом до її розробки.
Раніше ми писали, що лікарі виявили найрідкіснішу групу крові у світі
