Мікроорганізми, які заселяють тіло новонародженого ще під час проходження родовими шляхами, можуть відігравати важливу роль у розвитку мозку — ще до народження. До такого висновку дійшли вчені з Державного університету Джорджії (Georgia State University, США), які дослідили нейронну активність у мишей, вирощених у стерильних умовах. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, опублікований у журналі «Hormones and Behavior».
Дослід на мишах підтвердив вплив мікробіоти на мозок
Науковці дослідили, як відсутність мікробіоти у новонароджених впливає на формування гіпоталамуса — зокрема, паравентрикулярного ядра (PVN), що відповідає за регуляцію стресу та соціальну поведінку. Для цього мишенят вирощували у повністю стерильному середовищі — без контакту з бактеріями. Частину з них одразу після народження помістили до матерів із нормальною мікрофлорою, щоби простежити, як мікроби передаються та впливають на розвиток.
Результати виявилися показовими: у мишей, які зростали без мікробів, кількість нейронів у PVN була значно меншою вже через кілька днів після народження. Навіть після пізнішого «знайомства» з мікроорганізмами ситуація не змінювалася. Це свідчить про те, що критичні зміни відбуваються ще внутрішньоутробно, коли плід отримує сигнали від мікробіоти матері.
Александра Кастільйо-Руїс
Немовля при народженні проходить крізь родові шляхи, і саме тоді тіло починає заселятися мікробами. У цей самий період відбуваються важливі етапи розвитку мозку. Ми хотіли дослідити, як мікроби впливають на цей процес. Замість того, щоб уникати мікробів, ми повинні сприймати їх як партнерів у процесі розвитку. Вони допомагають формувати мозок з найперших моментів.
Що таке мікробіота
І чому вона важлива?
Під терміном «мікробіота» мається на увазі сукупність мікроорганізмів — бактерій, вірусів, грибків, що мешкають у тілі людини. Найбільше таких мікробів — у кишечнику, де вони допомагають перетравлювати їжу, синтезують вітаміни та підтримують імунну систему.
Формування мікробіоти у людини починається відразу після народження. Проте нові наукові дані свідчать: перші сигнали від мікробів можуть надходити до мозку плоду ще до народження — через організм матері. Саме такий вплив був виявлений у мишей, що розвивалися у стерильному середовищі.
Наслідки для людини: що варто врахувати
Хоча дослідження проводилося на мишах, біологічна подібність дозволяє припустити наявність схожих механізмів і у людини. Зокрема, стають актуальними питання про те, як сучасні медичні практики — кесарів розтин або вживання антибіотиків під час пологів — можуть змінювати мікробне середовище новонародженого.
Науковці застерігають: такі зміни можуть впливати на розвиток мозкових структур, відповідальних за контроль стресу та соціальної поведінки. Проте дослідження ще тривають, і робити остаточні висновки зарано. У дослідницькій роботі автори прямо вказують: це питання «потребує подальшого вивчення».Дослідження відкриває нові напрями для вивчення — зокрема, як спосіб життя вагітної жінки впливає на мікробіоту. Раніше вчені вже доводили, що кишкові мікроби чутливі до харчування, сну, фізичної активності, вживання алкоголю та загального стану здоров’я.
Якщо майбутні дослідження підтвердять вплив мікробіоти на мозок плоду у людей, це може відкрити шлях до цілеспрямованого поліпшення здоров’я ще до народження дитини — наприклад, через дієту, пробіотики або уникнення надмірного застосування антибіотиків.
«Наше дослідження показує, що мікроби відіграють ключову роль у формуванні мозкової структури, яка відповідає за базові функції організму та соціальну поведінку. Мікробний вплив починається ще в утробі — через сигнали від материнської мікрофлори», — підсумовує Кастільйо-Руїс.
Раніше ми писали, скільки дітей народилося через ЕКЗ: оприлюднені світові дані
