NASA офіційно підтвердила відкриття 6000 екзопланет — планет, що обертаються навколо інших зірок за межами Сонячної системи. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, опублікований на сайті Universe Today. Перше відкриття таких планет відбулося 1992 року, а нинішній прорив став результатом роботи космічних телескопів Kepler і TESS. Попри складність виявлення об’єктів на величезних відстанях, кількість відкриттів зростає, і науковці переконані: це лише початок.
Що таке екзопланети і як їх знаходять
Екзопланети — це планети, які обертаються навколо зірок поза межами Сонячної системи. Їхнє відкриття — технічно надскладний процес, адже ці об’єкти часто не видно напряму: вони можуть бути приховані у світлі своєї зірки або занадто віддалені.
Найпоширеніший спосіб виявлення — транзитний метод. Телескоп спостерігає за зіркою і фіксує, як періодично зменшується її яскравість. Це може означати, що перед нею проходить планета. Саме так телескопи Kepler і TESS виявили понад 4500 екзопланет.
Інший метод — радіальної швидкості — спостерігає за «хитанням» зорі під дією гравітації планети. Є ще пряме зображення, яке дозволяє побачити саму планету, але це вдається дуже рідко — наразі підтверджено менше 100 таких випадків.
Історія відкриттів: від пульсарів до «другої Землі»
Перше відкриття екзопланет відбулося у 1992 році — тоді було виявлено об’єкти, що оберталися навколо пульсара PSR B1257+12. У 1995 році зафіксували планету 51 Pegasi b, яка обертається навколо зірки, подібної до Сонця. Це був прорив — перше підтвердження існування планети у звичному зоряному середовищі.
У 2015 році NASA повідомила про тисячну екзопланету, у 2016-му — майже 1500 відкриттів за рік. Станом на березень 2022 року їх було вже 5000. І ось тепер — черговий рубіж: 6000 підтверджених екзопланет.
«Кожен новий тип планети, який ми відкриваємо, дає нам уявлення про умови, за яких формуються планети. Це допомагає зрозуміти, наскільки поширені світи, схожі на Землю, і де їх варто шукати», — зазначила Доун Джеліно, керівниця Програми з вивчення екзопланет NASA (ExEP), Лабораторія реактивного руху (JPL), Південна Каліфорнія.
Чому екзопланети настільки різноманітні
З відкритих екзопланет багато хто не має аналогів у нашій Сонячній системі. Наприклад, гарячі юпітери — масивні газові гіганти, які обертаються навколо своїх зірок всього за кілька днів. Є ультракороткоперіодичні планети, що здійснюють оберт за лічені години.
Деякі з них завжди звернені до зірки одним боком. Одна половина такої планети — розпечена, інша — крижано холодна. Температури можуть бути настільки високими, що поверхня залишається розплавленою.
Інші приклади ще більш екзотичні:
-
WASP-76b — планета, на якій, за попередніми даними, міг би йти дощ із заліза.
-
HR 8799 — планетна система, в якій чотири планети були безпосередньо сфотографовані телескопом.
«Якимось чином усі ці планети — частина природи. Зрозуміти, як вони виникли, — одне з найзахопливіших завдань астрономії», — пише Universe Today.
Наступні місії — новий етап пошуків життя
Окрім пошуку нових планет, сучасна екзопланетна наука переходить до вивчення їхньої придатності до життя. Для цього вчені шукають біомаркери — хімічні речовини в атмосфері, які можуть свідчити про наявність життя.
Космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) вже розпочав спектроскопічні дослідження атмосфер кількох планет. Хоча остаточних висновків ще немає, деякі результати вважаються перспективними.
У найближчі роки науковці очікують запуск:
-
Nancy Grace Roman Space Telescope (2027) — використовуватиме мікролінзування для пошуку нових екзопланет.
-
ESA PLATO (2026) — спеціалізуватиметься на виявленні землеподібних планет.
-
Habitable Worlds Observatory — майбутній телескоп, який шукатиме планети у «зоні життя» з можливістю підтримки води.
-
Earth 2.0 — китайська місія з пошуку землеподібних планет (2028).
«Щоб максимально використати потенціал нових місій, потрібно залучити всю наукову спільноту», — наголосила Аурора Кесселі, заступниця наукового керівника NASA Exoplanet Archive.
Чи є ми одні у Всесвіті?
У центрі всіх цих досліджень — головне питання людства: чи є ми одні у Всесвіті?
Майбутні технології — коронографи, «зоряні щити» для затемнення зірок — мають допомогти астрономам побачити слабке світло від планет, схожих на Землю. Після того, як список «других Земель» буде сформовано, перед наукою постане ще складніше завдання: довести, що на якомусь із цих світів дійсно є життя.
Раніше ми писали, що NASA зафіксувала, як екзопланета провокує зорю до вибухів
