Нові дослідження, опубліковані в журналі JAMA Network Open, свідчать про можливий зв’язок між застосуванням популярних препаратів GLP-1 — семаглутиду та тірзепатиду — та підвищеним ризиком порушень зорового нерва у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу. У ході аналізу було зафіксовано зростання кількості випадків ішемічної нейропатії зорового нерва та діабетичної ретинопатії серед користувачів цих медикаментів, повідомляє Earth.com із посиланням на дані дослідницької групи Case Western Reserve University.
Зв’язок GLP-1 препаратів із порушеннями зорового нерва
У новому дослідженні вчені зіставили дані пацієнтів, які почали приймати GLP-1 агоністи (семаглутид або тірзепатид), із тими, хто лікувався іншими препаратами від діабету. Упродовж двох років спостереження в групі GLP-1 було зафіксовано 35 випадків неартеритної передньої ішемічної оптичної нейропатії (NAION) і 93 інші порушення зорового нерва, тоді як у контрольній групі — лише 19 і 54 відповідно.
Дослідники зазначають, що хоча абсолютний ризик є низьким (близько 1 випадку на 10 000 пацієнтів), підвищення частоти захворювань все ж вимагає пильного моніторингу. «Загальний ризик невисокий, але ці результати вказують на необхідність уважного спостереження за станом зору», — зазначає професорка Рон Сюй з Case Western Reserve University.
Діабетична ретинопатія: змішані результати при лікуванні GLP-1
У супутньому дослідженні автори проаналізували частоту нових випадків діабетичної ретинопатії серед користувачів GLP-1 препаратів. Вони зафіксували помірне зростання нових випадків хвороби, однак при цьому менше пацієнтів переходили до серйозних ускладнень, таких як крововилив у склисте тіло чи повна втрата зору.
Діабетична ретинопатія є мікросудинною патологією сітківки, що розвивається внаслідок тривалого підвищення рівня глюкози в крові. Вона може спричинити набряк макули, внутрішньоочні кровотечі та навіть сліпоту. У цьому контексті навіть невелике зниження ризику тяжких ускладнень може мати клінічне значення.
Можливі механізми впливу GLP-1 препаратів на зір
Хоча прямий причинно-наслідковий зв’язок між прийомом GLP-1 препаратів і пошкодженням зорового нерва не доведений, науковці розглядають кілька можливих пояснень. Одне з них — різке зниження рівня HbA1c у пацієнтів із уже наявною ретинопатією, що може провокувати прогресування захворювання.
Інше можливе пояснення — наявність GLP-1 рецепторів у тканинах сітківки, зокрема в гангліозному шарі, хоча їх експресія є дуже низькою. Ці фактори формують біологічне підґрунтя для потенційного впливу препаратів на структури ока.
Як медична спільнота оцінює ризики
Фахівці підкреслюють, що результати спостережних досліджень не можна сприймати як доведений причинний зв’язок. Більшість ризиків залишаються вкрай низькими, а переваги GLP-1 препаратів — зокрема покращення глікемічного контролю та зниження серцево-судинних ризиків — залишаються суттєвими.
Зокрема, велике клінічне дослідження продемонструвало, що семаглутид знижує ризик великих серцево-судинних подій на 20% у пацієнтів із надмірною вагою та серцевими захворюваннями без діабету. Це свідчить про багатовимірний позитивний ефект терапії.
Рекомендації для пацієнтів та лікарів
Фахівці рекомендують пацієнтам із діабетом 2 типу проходити офтальмологічне обстеження перед початком терапії GLP-1 препаратами та регулярно проходити планові огляди, особливо в перший рік лікування. У разі появи таких симптомів, як раптове зниження зору, затемнення або порушення чіткості зображення, слід негайно звернутися до офтальмолога.
Ризик ускладнень очей при прийомі GLP-1 препаратів хоч і незначний, проте реальний. Завдяки своєчасному моніторингу та збалансованому підходу до лікування, можна мінімізувати можливі загрози без втрати користі від медикаментів.
Раніше ми писали, що препарати для схуднення можуть спричиняти зміни мозку
