Піт на шкірі людини утворюється не краплями, як вважалося раніше, а майже плоскою тонкою плівкою. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, опублікованого в Journal of The Royal Society Interface. Команда науковців з Аризонського державного університету з’ясувала це, застосувавши інфрачервону термографію — технологію, яка фіксує теплове випромінювання з поверхні тіла.
Піт не формує краплі: що побачили вчені
Нові результати змінюють те, як ми уявляємо собі потовиділення. Виявилося, що піт не виходить з пори у вигляді крапель, а спершу утворює тонкий, плоский шар вологи. Його товщина становить менше ніж 0,1 міліметра. Коли пори наповнюються, надлишок вологи розтікається по поверхні шкіри й зливається з потом із сусідніх пор. Так виникає майже непомітна плівка, яку ми сприймаємо як окремі краплі лише з відстані або через рух вологи вниз під дією сили тяжіння.
Це вдалося встановити завдяки високоточній інфрачервоній термографії — методиці, що дозволяє фіксувати теплові коливання на рівні окремих пор. Досі потовиділення вивчали переважно на макрорівні, тому мікроскопічна динаміка залишалася недостатньо дослідженою.
Як проводили експеримент: методика дослідження
У дослідженні взяли участь шість здорових добровольців. Вони лежали у горизонтальному положенні, загорнуті в електричні ковдри, що дозволяло точно контролювати температуру. У міру нагрівання тіла на лобі з’являвся піт, який вчені фіксували в режимі реального часу. Потім учасників охолоджували, і цикл повторювався.
Після першого циклу потовиділення на шкірі залишався тонкий шар солі — результат випаровування вологи. Під час другого нагрівання саме цей сольовий наліт сприяв тому, що плівка поту формувалася значно швидше. Як пояснюють дослідники, «коли піт досягає краю пори під час другого нагрівання, він контактує із залишками солі, вбирається в них і швидко розтікається по поверхні шкіри».
Мікроскопічні волоски, які природно присутні на шкірі лоба, також впливають на динаміку поту — вони можуть затримувати вологу, пришвидшуючи її випаровування. Але навіть за таких умов піт не утворює крапель одразу. Краплі з’являються лише як результат накопичення вологи й дії сили тяжіння.
Навіщо це дослідження: значення відкриття
Це дослідження може мати значні наслідки для медицини, біоінженерії, спортивної науки та виробництва інтелектуального одягу. Потовиділення — не лише механізм охолодження. У ньому містяться біомаркери, за допомогою яких можна відстежувати стан здоров’я людини, її зневоднення або вплив навколишнього середовища.
Глибше розуміння того, як саме формується піт на мікрорівні, дозволяє адаптувати матеріали одягу, оптимізувати дизайн носимих сенсорів або створити точніші методи охолодження тіла. Автори сподіваються, що у майбутньому цей підхід допоможе вивчати відмінності потовиділення залежно від частини тіла, віку чи фізичних навантажень.
«Це всебічне дослідження суттєво просуває наше розуміння основ мікроскопічного потовиділення, що може стати основою для нових клінічних рішень, інженерії тканин і розробки біосенсорів», — йдеться у висновках дослідницької групи під керівництвом Сібіна Джозе.
Раніше писали, що вчені створили дитину-андроїда, що імітує емоції
