На Дніпропетровщині фіксують появу сарани, яку раніше масово помітили на Запоріжжі. Комах виявили у селах поблизу колишнього Каховського водосховища та на межі із Запорізькою областю. За словами місцевих мешканців, попри те що зараз сарану знаходять поодиноко, її кількість зростає. Як пояснив еколог Артем Павличенко, нашестя могло бути спричинене посухою та бойовими діями, які унеможливили обробку ґрунтів.
Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на матеріал Суспільне Дніпро.
Масове розмноження сарани, що розпочалося на території Запорізької області, сягнуло сіл Дніпропетровщини. Зокрема, комах помітили на прикордонних з Запорізькою областю територіях та поблизу колишнього Каховського водосховища. За словами місцевих мешканців, шкідників наразі знаходять поодиноко, однак з кожним днем їх стає більше.
Як зазначає еколог Артем Павличенко, сприятливими умовами для розвитку сарани стали посуха, спека, відсутність обробки земель через воєнні дії та густі зарості на дні водосховища, яке обміліло. Саме там, ймовірно, і сформувалися перші осередки. Еколог вказує, що доросла крилата сарана здатна долати сотні кілометрів за добу та перетинати водні перешкоди.
Фахівець пояснює: «Може бути мільйони комах. Частина цих земель — частково неконтрольовані, тому дуже складно вживати попереджувальні заходи. Сарана має щільне тіло, її майже не їдять птахи».
Хоч місцеві жителі та деякі фахівці називають комах «єгипетською саранчою», офіційної біологічної ідентифікації виду наразі немає. Ймовірно, йдеться про пустельну сарану (Schistocerca gregaria), однак підтвердження від профільних державних служб поки не опубліковано.
«Це ж епідемія»: як реагують жителі селищ
Селяни, які мешкають у районах появи сарани, шоковані масштабом нашестя. Вони помічають комах переважно у балках, біля водойм, в очеретах та на городах. Місцева жителька Ірина ділиться: «Дивишся, а вони летять. Очерет дуже люблять. Повністю з’їли». Її слова підтверджують інші мешканці.
Ольга, 83-річна жителька, каже, що ніколи такого не бачила: «Хмара. Як зайшла, думаю: “Вони мене обсядуть і в сумку залізуть”». Інша мешканка — Валентина — вже викопує врожай завчасно: «Огірки, моркву, цибулю. Хочу встигнути зібрати, бо все поїдять».
Деякі жителі висловлюють занепокоєння щодо застосування хімікатів: «Навіщо потім їсти це з отрутою? Щоб люди травилися?» — каже Наталя.
Загальним настроєм сіл є занепокоєння й недовіра до ефективного захисту від шкідника. У багатьох виникають питання — звідки сарана взялася і як довго триватиме її навала.
Наслідки для врожаю та чому сарана небезпечна
Сарана — небезпечний сільськогосподарський шкідник. Вона поїдає зелені частини рослин — злакові, бобові, соняшник, сою, городину. Найбільше комах приваблює соковита зелень. За відсутності її — можуть поїдати й листя дерев.
Проблема в тому, що ці комахи мігрують великими зграями. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), зграя Schistocerca gregaria може нараховувати до 150 мільйонів особин на 1 кв. км і щодня знищувати таку кількість рослинності, якої вистачило б для харчування 35 тисяч людей.
У країнах Африки та Близького Сходу наше́стя сарани призводило до надзвичайних станів і втрати до 80% врожаю. Якщо не вжити заходів, подібна ситуація можлива і на території України, особливо у південних областях, де клімат стає дедалі посушливішим.
Чи реагують офіційні органи та як захистити врожай
Наразі фахівці закликають аграріїв та власників приватних господарств регулярно перевіряти поля та городи на наявність сарани. Основними методами боротьби є локальна хімічна обробка та глибока оранка. Обробку рекомендують проводити лише за наявності значної кількості комах.
У рекомендаціях зазначено: важливо не допустити перетворення невеликих осередків на масштабні зграї. Профілактика — найефективніший захист.
Станом на кінець липня 2025 року, в офіційних повідомленнях Держпродспоживслужби не йдеться про оголошення надзвичайних заходів у зв’язку з поширенням сарани на території Дніпропетровської області.
Екологи наголошують, що ситуація потребує подальшого моніторингу, і лише на основі підтвердженої ідентифікації виду можна буде впроваджувати державну програму стримування.
Раніше ми писали про те, що вчені довели: комахи та креветки мають спільне минуле
