Близько 70% світових видів бджіл будують гнізда в ґрунті, однак більшість природоохоронних ініціатив зосереджуються на тих, що живуть над землею. Дослідження, опубліковане в журналі Austral Entomology, демонструє: додавання шару гравію на ділянках сприяє гніздуванню ґрунтових бджіл. Йдеться про Lasioglossum (Homalictus) dotatum — поширений в Австралії вид. Видання про науку КРВ.медіа повідомляє, що ці результати відкривають простий спосіб покращення умов для запилювачів.
Бджоли, що мешкають під ногами
З понад 20 тисяч видів бджіл, описаних наукою, приблизно 70% є ґрунтовими. Вони створюють гнізда в піску, глині або іншому пухкому субстраті. У цьому середовищі вони відкладають яйця та вирощують потомство. Серед таких видів — Andrena, Halictus, Colletes, Nomia та багато інших.
На відміну від добре відомої медоносної бджоли (Apis mellifera), яка утворює великі соціальні колонії, більшість ґрунтових бджіл — одиночні, або ж формують скупчення окремих гнізд.
Ґрунтові бджоли відіграють ключову роль у запиленні дикорослих та сільськогосподарських рослин. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), понад 75% культур залежать від запилювачів — і ґрунтові бджоли є важливою частиною цієї системи.
Вивчення Lasioglossum dotatum
Lasioglossum (Homalictus) dotatum — дрібний вид бджоли, розміром близько 3–4 мм. Вона поширена по всій Австралії та має незвичну соціальну модель: замість спільного гнізда — скупчення окремих, але розташованих поруч нір.
Цей вид легко переплутати з мурахами через характерні насипи біля входу в нору — т. зв. тумулі. Через це гнізда часто знищуються помилково під час застосування пестицидів.
Бджоли цього виду запилюють не лише дикі рослини, як-от евкаліпти (яррі, маррі, джарра), а й були помічені в авокадових садах, що може вказувати на їхню потенційну роль як додаткових запилювачів сільгоспкультур.
Експеримент з гравієм
У дослідженні, проведеному в лютому 2022 року, вчені створили штучні умови гніздування, використовуючи пісок із регіону Swan Coastal Plain. Вони порівнювали активність гніздування L. dotatum у трьох варіантах:
-
чистий пісок;
-
пісок, покритий гравієм;
-
пісок після парової обробки (очищення від мікроорганізмів).
Результати показали чітку перевагу бджіл до гравійного покриття. Саме там спостерігалося найбільше кількість гнізд — ймовірно, через здатність гравію утримувати вологу, стабілізувати температуру ґрунту та захищати гнізда від хижаків і руйнувань.
Парова обробка також мала позитивний ефект: пісок, очищений від потенційних шкідників, частіше обирався бджолами для гніздування.
Найважливіше — ці результати легко адаптувати для практичного застосування. Щоб створити сприятливе середовище для ґрунтових бджіл у саду, сквері чи на фермерській ділянці, достатньо:
-
обрати відкриту ділянку з доступом до сонця;
-
розпушити верхній шар ґрунту (піщаний або супіщаний);
-
додати 3–5 см шару дрібного або середнього гравію;
-
уникати частого поливу, обробки хімікатами та щоденного перекопування ділянки.
Такі зміни не вимагають великих витрат, але можуть мати значний вплив на збереження запилювачів — особливо в умовах урбанізації, яка призводить до втрати природних середовищ існування.
Чи актуально це для України?
Хоча дослідження стосується австралійського виду, його висновки можуть бути актуальними й для України. На нашій території також мешкає безліч ґрунтових бджіл — зокрема родів Andrena, Halictus, Nomada, які гніздяться у відкритому ґрунті.
Підтримка таких видів шляхом простих змін у дизайні ландшафту — ще один шлях до збереження біорізноманіття. Це також може мати вплив на стійкість аграрної галузі, з огляду на зменшення чисельності медоносних бджіл через хвороби й пестициди.
Раніше ми також писали, що дикі квіти в містах можуть шкодити бджолам
