Університет Торонто дослідив мовлення 125 осіб віком від 18 до 90 років та виявив: не лише зміст, а й темп розповіді може сигналізувати про початок когнітивного сповільнення. Старші учасники демонстрували повільнішу мову, більше пауз та труднощів із добором слів. Такі результати відкривають нові шляхи для ранньої діагностики хвороби Альцгеймера — захворювання, що пов’язане з накопиченням амілоїдних бляшок та білка тау. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Чому вік впливає на мовлення
У процесі старіння багато людей починають помічати труднощі з добором слів — феномен, відомий як летологія (ефект «на кінчику язика»). Утім, це явище властиве як молодим, так і літнім людям. Та на відміну від молодших, старші люди частіше затримуються з підбором назв звичних об’єктів або понять.
Дослідники з Університету Торонто спробували з’ясувати, чому це відбувається. Учасникам експерименту було запропоновано описати сцену у деталях — без попередньої підготовки, в умовах вільного мовлення. У такий спосіб фахівці аналізували природний темп мовлення, кількість заповнювачів пауз («е», «ну», «тобто») та загальну швидкість реакції.
Як аудіостимули впливають на пошук слів
У другій частині експерименту учасникам показували зображення предметів побуту та одночасно відтворювали звукові підказки — іноді співзвучні, іноді — суперечливі. Наприклад, зображення мітли супроводжувалося словом «groom» (яке римується з «broom») або словом «mop» (схожим за значенням, але іншим за звучанням).
Це дозволило оцінити швидкість доступу до лексичних одиниць у мозку. Результати показали: чим швидше людина говорила в першому завданні, тим легше й точніше вона виконувала друге.
Такі дані узгоджуються з «теорією швидкості обробки» — гіпотезою, що стверджує: когнітивне старіння зумовлене загальним сповільненням обробки інформації, а не лише порушеннями пам’яті.
Що говорять про мову інші дослідження
Дослідниця деменції Клер Ланкастер у своїй статті для The Conversation (2024) зазначає: результати канадського дослідження свідчать, що мовлення — не лише змістове, а й темпоритмічне — може сигналізувати про ранні когнітивні зміни.
Ба більше, згідно з іншими дослідженнями, зокрема Стенфордського університету (2024), повільне мовлення та довші паузи пов’язані з більшим рівнем тау-білка в мозку — одного з ключових маркерів хвороби Альцгеймера. Своєю чергою, наявність амілоїдних бляшок підвищує ймовірність мовних розладів у 1,2 раза.
Іншими словами, навіть якщо інші симптоми деменції ще не проявилися, зміни у мовленні можуть бути першими проявами невидимого процесу в мозку.
Штучний інтелект і майбутнє діагностики
Сучасні алгоритми штучного інтелекту вже сьогодні демонструють здатність виявляти ранні ознаки хвороби Альцгеймера на основі мовлення з точністю до 78,5%. Такі технології мають потенціал змінити підходи до діагностики — зробити її доступнішою, менш інвазивною та більш персоналізованою.
Для широкого загалу це означає, що звичайна розмова з терапевтом або навіть короткий запис голосу у майбутньому можуть стати частиною базового скринінгу на деменцію — ще до появи помітних симптомів.
Попри це, науковці наголошують: дослідження перебувають на початковому етапі. Потрібні додаткові спостереження, щоби визначити, які саме риси мовлення — темп, ритм, граматична структура чи лексичний вибір — є найнадійнішими маркерами когнітивного сповільнення.
Публікація, що стала основою цих висновків, вийшла у 2023 році в журналі Aging, Neuropsychology, and Cognition.
Раніше ми писали, що розмаринова кислота може сповільнити Альцгеймер
