Читайте КРВ.медіа
Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | FB | TikTok | YouTube
Міжнародна команда палеонтологів на чолі з Кеншу Шимадою з Університету ДеПол у США переглянула традиційні уявлення про вигляд мегалодона (Odontus megalodon). Замість масивного аналога великої білої акули цей хижак міг бути більш схожим на струнку та витягнуту лимонну акулу. Нове дослідження базується на аналізі понад 165 сучасних і вимерлих видів акул. Вчені визначили, що максимальна довжина мегалодона могла сягати 24,3 метра.
Вчені представили нову модель мегалодона
Протягом десятиліть вважалося, що мегалодон нагадував сучасну велику білу акулу, лише у збільшеному масштабі. Ця гіпотеза базувалася на одному з найбільш повних знайдених викопних зразків – майже цілісному хребті завдовжки 11 метрів, виявленому поблизу Бельгії. Проте нові дослідження показали, що використання лише одного виду акул як моделі може бути помилковим.
Палеонтологи вирішили розширити аналіз, порівнявши структуру хребта мегалодона зі 145 сучасними та 20 вимерлими видами акул. Це дало змогу точніше оцінити пропорції відсутніх частин тіла – голови й хвоста.
Зуб мегалодона в порівнянні із зубом великої білої акули
Уявлення про розміри (2021 рік)
Новий погляд на розміри та форму мегалодона
Дослідження показало, що голова мегалодона могла становити 16,6% загальної довжини тіла, а хвіст – 32,6%. Це суттєво змінило загальну модель його будови.
- Для знайденого бельгійського зразка довжиною 11 метрів передбачувані розміри голови – 1,8 метра, а хвоста – 3,6 метра.
- Це означає, що загальна довжина особини могла становити 16,4 метра.
- Окремі викопні знахідки хребців вказують на можливість існування мегалодонів завдовжки 24,3 метра.
Таке тіло більше нагадувало сучасну лимонну акулу, яка має витягнуту й струнку форму, ніж масивного білого хижака.
Як впливала форма тіла на поведінку мегалодона?
Нове моделювання показало, що мегалодон, ймовірно, мав гідродинамічну форму, що забезпечувала ефективне пересування у воді. На відміну від білої акули, чия кремезна будова забезпечує швидкі кидки під час полювання, мегалодон міг розвивати стабільну крейсерську швидкість 2,1-3,5 км/год, використовуючи різкі прискорення лише у критичних ситуаціях.
Ця особливість допомагала йому охоплювати великі морські простори в пошуках здобичі. Подібну стратегію сьогодні використовують найбільші морські тварини, такі як китові акули й кити.
Довший, витончений суперхижак: справжня форма мегалодону (2025)
Підтримайте існування
українськомовного медіа про науку та технології КРВ.медіа
Гігантизм і еволюція морських хижаків
За словами Філіпа Стернеса з Університету Каліфорнії в Ріверсайді, дослідження не тільки дає нове уявлення про вигляд мегалодона, але й допомагає зрозуміти, як великі морські хижаки пристосовуються до свого середовища.
«Гігантизм – це не лише про розміри. Він вимагає правильної форми тіла, що забезпечує ефективний рух у воді», – зазначає науковець.
Останні знахідки змінюють наше уявлення про мегалодона. Виявляється, ця доісторична акула була більш стрункою та гідродинамічною, ніж вважалося раніше. Вона, ймовірно, пересувалася економічно, розвиваючи стабільну швидкість у відкритому океані. Нові відкриття дозволяють не тільки точніше уявити вигляд мегалодона, а й дослідити закономірності еволюції морських хижаків.
Раніше ми також писали про те, що вчені працюють над відновленням мамонтів: перший успіх
