31 жовтня 2025 року Китай запустив чотирьох лабораторних мишей у межах місії «Шеньчжоу-21» до національної космічної станції «Тяньгун». Через два тижні тварини повернулися на Землю, а вже 10 грудня одна з самок народила дев’ять мишенят. Це перший у світі задокументований випадок народження потомства від ссавця, який побував у космосі. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, оприлюднений китайськими науковцями.
Миша з орбіти народила
У межах космічної місії «Шеньчжоу-21» чотирьох мишей із номерами 6, 98, 154 та 186 було відправлено на китайську орбітальну станцію «Тяньгун». Політ тривав з 31 жовтня до 14 листопада 2025 року. Упродовж двох тижнів тварини перебували в умовах мікрогравітації та впливу космічної радіації, що моделює середовище тривалих польотів у глибокий космос.
Це дослідження мало на меті з’ясувати, чи зберігається репродуктивна здатність у ссавців після перебування в космосі. 10 грудня, вже на Землі, одна з самок народила дев’ять мишенят. Цей результат китайські вчені називають «першим кроком» до розуміння повного циклу розмноження після перебування у космосі.
Як жили миші в космосі: контроль, штучний інтелект і соєве молоко
Умови проживання мишей були ретельно регульовані. Світловий режим імітував земний: освітлення вмикалося о 7:00, вимикалося о 19:00. Їжа була твердою, щоб тварини могли природним чином сточувати зуби. Система вентиляції забезпечувала чистоту, направляючи шерсть і відходи в спеціальні контейнери.
Під час місії виник неочікуваний виклик: змінився розклад повернення корабля «Шеньчжоу-20», і миші могли зіткнутись із дефіцитом їжі. Наземна команда оперативно протестувала аварійне харчування — сухі печива, кукурудзу, горіхи й соєве молоко. Останнє було визнано найбезпечнішим і передане на борт.
Стан мишей постійно відстежувався за допомогою системи зі штучним інтелектом. Вона аналізувала рух, харчування та цикли сну, прогнозуючи споживання ресурсів. Таке моніторування допомогло уникнути кризи навіть у позаштатних умовах.
Перше потомство після космосу
Одна з повернутих самок народила дев’ять мишенят. Шестеро вижили — це нормальний показник, за словами дослідниці Ван Хунмей з Інституту зоології Китайської академії наук. Самка нормально вигодовує малят, а ті демонструють природну активність і розвиток.
Наразі триває моніторинг розвитку мишенят: відстежуються їхні фізіологічні показники, поведінкові зміни, криві росту. Особлива увага приділяється вивченню потенційних ефектів, які могли передатися через вплив космосу на матір — наприклад, через космічне випромінювання, яке здатне викликати мутації в ДНК.
У подальшому вчені планують дослідити, чи здатні ці мишенята до самостійного розмноження. Це дозволить оцінити можливі міжпоколіннєві ефекти, які не проявляються одразу, але мають критичне значення для майбутнього тривалих космічних місій.
Репродукція у космосі — ключ до колонізації
Репродукція є однією з головних біологічних функцій, без якої неможливе тривале існування людини за межами Землі. Перш ніж говорити про колонізацію Місяця чи польоти на Марс, наука має з’ясувати, чи можливо зачати, виносити і народити дитину в умовах мікрогравітації або після повернення з орбіти.
Миші — класичні модельні організми в біологічних експериментах. Їхня генетична подібність до людини, швидке розмноження та короткий життєвий цикл дозволяють швидко спостерігати зміни в кількох поколіннях.
До цього експерименти здебільшого зосереджувалися на дослідженнях сперми мишей, яка побувала в космосі, — її використовували для запліднення самок на Землі. Але народження потомства від матері, яка пережила повноцінний космічний політ, — це новий рівень.
Важливим є і той факт, що жодних негативних ефектів у потомства наразі не виявлено. Проте науковці підкреслюють: один успішний випадок не дає остаточних відповідей. Дослідження тривають, і попереду ще перевірка багатьох параметрів, включно з можливістю розмноження в другому поколінні.
