Еритритол — популярний цукрозамінник, який входить до складу напоїв без цукру, кето-продуктів і дієтичних батончиків — може впливати на клітини, що захищають мозок. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, опублікований 21 липня 2025 року. Лабораторні експерименти показали, що рівні еритритолу, які фіксують у крові після вживання підсолоджених напоїв, здатні порушувати роботу гематоенцефалічного бар’єра та механізми регуляції кровотоку. Дослідження виконали науковці з Університету Колорадо, а результати проаналізували у виданні The Conversation.
Чому еритритол зацікавив науковців
Еритритол давно має репутацію «безпечного» цукрозамінника. Він не підвищує рівень глюкози в крові, не впливає на інсулін і не сприяє розвитку карієсу. Саме тому його широко використовують у продуктах для людей із діабетом і в раціонах зі зниженим вмістом цукру.
Водночас упродовж останніх років з’являються спостережні дослідження, які вказують на статистичний зв’язок між високим рівнем еритритолу в крові та підвищеним ризиком серцево-судинних подій. Нове дослідження не оцінює наслідки для всього організму, але пропонує можливе пояснення того, як саме еритритол може впливати на судини мозку на клітинному рівні.
Під час експерименту клітини гематоенцефалічного бар’єра піддавали впливу еритритолу в концентраціях, які фіксують у крові після вживання солодких напоїв без цукру. У відповідь у клітинах зростав рівень вільних радикалів — нестабільних молекул, що ушкоджують білки, мембрани та ДНК. Одночасно з цим знижувалася активність антиоксидантних систем, які в нормі нейтралізують окиснювальний стрес.
Такий дисбаланс, за словами дослідників, може призводити до погіршення клітинних функцій і навіть до загибелі клітин. Важливо зазначити, що йдеться не про миттєвий клінічний ефект, а про потенційний механізм, який за регулярного впливу може накопичуватися з часом.
Що саме досліджували в лабораторії
Науковці працювали з клітинами, які формують гематоенцефалічний бар’єр — складну систему, що відокремлює мозок від кровотоку. Цей бар’єр не просто «стіна»: він активно регулює, які речовини можуть потрапляти до мозкової тканини, а які мають залишатися поза нею.
Клітини бар’єра піддавали впливу еритритолу в концентраціях, які відповідають тим, що з’являються в крові людини після вживання напоїв без цукру. Це важливий момент: йдеться не про надмірні або нереалістичні дози, а про рівні, з якими організм реально стикається у повсякденному житті.
Окиснювальний стрес і функція клітин
Після контакту з еритритолом у клітинах зростала кількість вільних радикалів — молекул, які ушкоджують клітинні структури. Одночасно з цим слабшали антиоксидантні механізми, що зазвичай стримують таке ушкодження.
У результаті клітини гематоенцефалічного бар’єра починали працювати менш ефективно, а частина з них втрачала життєздатність. Дослідники підкреслюють: це не означає миттєвого пошкодження мозку після одного продукту. Йдеться про потенційний накопичувальний ефект, який може мати значення за регулярного споживання.
Як еритритол може впливати на кровотік у мозку
Окрім ушкодження клітин, дослідники звернули увагу на механізми регуляції тонусу судин. У здоровому організмі цей процес залежить від балансу між молекулами, що розширюють судини, і тими, що спричиняють їх звуження.
Під впливом еритритолу клітини виробляли менше оксиду азоту — речовини, яка допомагає судинам розслаблятися. Водночас зростала активність ендотеліну-1, який звужує судини. Такий зсув балансу означає, що судини можуть залишатися звуженими навіть тоді, коли мозок потребує більшого кровопостачання.
Чому це пов’язують з інсультом
Звужені судини і порушений кровотік створюють умови для ішемічного інсульту — стану, коли мозкова тканина недоотримує кисень через блокування або спазм судин. Дослідження не доводить, що еритритол безпосередньо викликає інсульт, але показує механізм, який теоретично може підвищувати ризик за певних умов.
Окремо науковці зафіксували пригнічення вироблення тканинного активатора плазміногену — ферменту, який допомагає організму розчиняти тромби. Це ще один фактор, який може мати значення для судинного здоров’я.
Лабораторні результати узгоджуються з попередніми спостережними дослідженнями, у яких високі рівні еритритолу в крові асоціювалися з вищою частотою серцевих нападів та інсультів. Водночас дослідники наголошують: такі асоціації не доводять прямої причинно-наслідкової залежності.
Експерименти проводилися на окремих клітинах, а не на повноцінних судинах або живому організмі. Тому наступним кроком мають стати дослідження з використанням складніших моделей, які точніше відтворюють реальні умови в людському тілі.
Регуляторний статус і питання помірності
Наразі еритритол дозволений до використання харчовими регуляторами, зокрема European Food Standards Agency та US Food and Drug Administration. Він також не потрапив під рекомендації World Health Organization щодо обмеження штучних підсолоджувачів, оскільки належить до цукрових спиртів.
Автори дослідження не закликають повністю відмовлятися від еритритолу. Натомість вони наголошують на необхідності обережності та подальшого вивчення його впливу за регулярного й тривалого споживання.
