Дослідження: гриби активно поширилися після вимирання динозаврів

Після падіння астероїда, який близько 66 мільйонів років тому спричинив масове вимирання динозаврів, на Землі різко зросла кількість грибів. Нове дослідження американських науковців свідчить, що цей процес міг розпочатися ще до космічного удару через масштабну вулканічну активність. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, опублікований у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Близько 66 мільйонів років тому на Землі сталася одна з наймасштабніших катастроф в історії життя. Наприкінці крейдового періоду в нашу планету врізався астероїд, який утворив кратер Чиксулуб на території сучасної Мексики. Наслідком удару стало масове вимирання, під час якого зникли приблизно 75% усіх видів живих організмів, зокрема непташині динозаври.

Однак глобальна катастрофа створила нові умови для інших форм життя. Одними з організмів, які отримали перевагу після загибелі значної частини рослин і тварин, стали гриби. Вони відіграють важливу роль у природі, розкладаючи відмерлі органічні рештки та повертаючи поживні речовини до екосистем. Саме тому в умовах масової загибелі живих організмів гриби отримали значно більше ресурсів для розвитку.

Нове дослідження допомогло краще зрозуміти, як змінювалися екосистеми після однієї з найвідоміших катастроф в історії Землі та яку роль у цьому процесі відігравали гриби.

Дослідники з Університету Джонса Гопкінса Розанна Бейкер та Артуро Касадевалл проаналізували геологічні відклади в басейнах Денвера та Віллістона у США. Ці регіони містять добре збережені сліди подій, які відбувалися на межі крейдового та палеогенового періодів.

У породах, що сформувалися незабаром після масового вимирання, вчені зафіксували різке збільшення кількості грибних спор і гіфів — ниткоподібних структур, з яких складається грибниця. Таке явище в науці називають «грибним сплеском» (fungal spike). Цим терміном позначають період, коли кількість слідів грибів у відкладах різко зростає порівняно з іншими організмами.

Науковці вважають, що «грибний сплеск» є свідченням масштабної загибелі рослинності. Після катастрофи на поверхні Землі накопичилася велика кількість відмерлої органіки, яка стала джерелом поживних речовин для грибів. Подібні ознаки раніше вже знаходили у викопних відкладах Нової Зеландії, тому нові результати можуть свідчити про глобальний характер цього явища.

Особливу увагу дослідники приділили крейдово-палеогеновій межі, або межі K–Pg. Це геологічний шар, який містить підвищену концентрацію іридію — рідкісного для земної кори елемента, що вважається одним із головних доказів падіння астероїда.

Одним із найцікавіших висновків дослідження стало те, що активне поширення грибів могло розпочатися ще до падіння астероїда. У відкладах віком від 10 до 30 тисяч років до катастрофи вчені також виявили ознаки «грибного сплеску».

Автори роботи пов’язують це явище з масштабними виверженнями Деканських трапів — одного з найбільших вулканічних регіонів в історії Землі, розташованого на території сучасної Індії. Протягом десятків тисяч років вулкани викидали в атмосферу величезні обсяги газів і пилу, що могло впливати на клімат планети.

Такі процеси здатні спричиняти похолодання, зміну кількості опадів і погіршення умов для багатьох видів рослин. Гриби, навпаки, можуть ефективно розвиватися в умовах великої кількості відмерлої органіки. Тому вчені припускають, що вулканізм уже послаблював екосистеми Землі до падіння астероїда.

Ця гіпотеза підтримує поширену серед дослідників думку, що крейдово-палеогенове масове вимирання могло бути результатом одночасної дії кількох чинників, а не лише наслідком космічного удару.