Науковці зафіксували стрімке зростання чисельності морських їжаків у коралових рифах Гаваїв, що ставить під загрозу ці важливі морські екосистеми. Зокрема, в затоці Гонаїв, що на західному узбережжі острова Гаваї — найбільшого з архіпелагу, дослідники спостерігають критичне зниження темпів зростання коралів. Причиною є сукупність чинників — зміна клімату, забруднення води та зменшення популяцій риб-хижаків, які зазвичай регулюють чисельність їжаків. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Популяція морських їжаків досягла рекордного рівня
Науковці фіксують надзвичайно високу щільність морських їжаків у водах Гаваїв — до 51 особини на квадратний метр. Це один з найвищих показників у світовій практиці. Морські їжаки зазвичай є частиною здорової морської екосистеми: вони споживають водорості й допомагають зберігати чисту поверхню коралів. Проте при надмірній кількості вони починають руйнувати самі рифи.
Їжаки пошкоджують вапняковий скелет коралів у процесі харчування — це явище називають біоерозією. Якщо така ерозія перевищує швидкість природного зростання коралів, риф поступово зникає.
Аспірантка Центру геопросторової аналітики Університету штату Північна Кароліна Келлі ван Восік застерігає: «Ми бачимо щільність, якої не зустрічали ніде. Без втручання ситуація стане незворотною».
Зменшення хижаків створює дисбаланс
Дослідники пов’язують зростання чисельності морських їжаків із різким падінням популяції певних видів риб. Найбільше постраждали хижі риби, зокрема тригери та губани, які зазвичай поїдають їжаків або контролюють їхню чисельність.
Крім того, знижується чисельність травоїдних риб, таких як папугові риби, що борються з водоростями, які конкурують з коралами за світло й простір. Таким чином, риф потрапляє в «подвійне кільце» тиску — водорості розростаються, а їжаки руйнують каркас.
На відміну від охоронюваних районів (наприклад, в Австралії або на островах Карибського басейну), у водах Гаваїв спостерігається відкритий доступ до вилову риби, що пришвидшує екологічний дисбаланс.
Затока Гонаїв – приклад екосистемного виснаження
Затока Гонаїв, відома серед туристів завдяки прозорій воді та багатій морській фауні, сьогодні є однією з найбільш постраждалих територій.
За даними дослідження в журналі PLOS One, коралове покриття тут становить у середньому 28%, що лише трохи перевищує мінімальний поріг у 26%, необхідний для позитивного зростання. У мілководді цей поріг ще вищий — майже 40%, через агресивну біоерозію від морських їжаків.
Оцінка чистого карбонатного виробництва — показника росту коралів — демонструє, що рифи не встигають відновлювати втрачену масу. У деяких районах коралове покриття скоротилося вдвічі за останнє десятиліття.
Забруднення та зміна клімату – додаткові чинники руйнування
Крім біологічного дисбалансу, корали потерпають від хімічного впливу. З аграрних угідь і міських районів до океану потрапляють добрива, хімікати, стічні води. Вони змінюють кислотність, сприяють накопиченню поживних речовин, що ускладнює фотосинтез коралів і провокує зростання водоростей.
Зміна клімату посилює ефект: підвищення температури води викликає коралове блякнення, під час якого корали втрачають симбіотичні водорості-зооксантели. Це знижує їхню енергію, уповільнює ріст і робить вразливими до хвороб.
Кожне нове блякнення — це втрата кількох відсотків покриття рифів, яке може не відновитись.
Наслідки для прибережних громад і економіки
Коралові рифи поглинають до 97% хвильової енергії, захищаючи узбережжя від ерозії та штормів. Знищення рифів збільшує ризик затоплення прибережних поселень і пошкодження інфраструктури.
Окрему загрозу несе зменшення туристичної привабливості. Рифовий туризм — снорклінг, дайвінг, рекреаційна риболовля — приносить Гаваям сотні мільйонів доларів щорічно. Втрата здорових рифів означатиме і втрату робочих місць, і зниження прибутку.
Втрата культурної спадщини корінного населення
Для корінних гавайців рифи мають не лише екологічне, а й духовне, культурне значення. Вони традиційно використовували морські ресурси з повагою, застосовуючи систему управління ahupuaʻa, яка включала сталий розподіл ресурсів від гір до моря.
У минулому діяли правила kapu, які забороняли ловлю у певні сезони. Це давало екосистемам змогу відновлюватись. Сьогодні ж без рифів зникають і знання, і звичаї, пов’язані з ними.
Що роблять науковці та місцева влада
У 2021 році Департамент водних ресурсів Гаваїв започаткував Hawai‘i Coral Strategy 2021–2026, яка включає створення охоронюваних морських зон, обмеження риболовлі в критичних районах та моніторинг стану коралів.
Науковці рекомендують впроваджувати «морські заповідники» — зони, де заборонений будь-який вилов. Світовий досвід свідчить, що такі заходи сприяють швидкому відновленню популяцій риб-хижаків, зменшенню чисельності їжаків і зростанню коралового покриття.
Паралельно проводяться кампанії для туристів і місцевого населення: як правильно поводитись на рифах, не чіпати корали, не підгодовувати риб і не кидати сміття у воду.
Раніше ми писали, що людство дослідило лише 0,001% глибин океану
