У новому дослідженні, опублікованому в журналі Applied and Environmental Microbiology, вчені Університету Сіднея проаналізували антимікробну дію меду трьох видів австралійських бджіл без жала: Tetragonula carbonaria, Tetragonula hockingsi і Austroplebeia australis. Результати показали, що цей мед може пригнічувати ріст низки людських патогенів навіть без участі перекису водню, зберігаючи активність незалежно від місця збору. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Дослідження меду бджіл без жала
Дослідники з Університету Сіднея вперше провели ґрунтовне вивчення антимікробної активності меду трьох видів австралійських бджіл без жала. Вони проаналізували хімічні профілі та дію меду проти низки патогенних мікроорганізмів, включаючи ті, що становлять загрозу для здоров’я людини.
Основна відмінність — цей мед демонструє антимікробну дію навіть після видалення перекису водню. Це означає, що мед має додаткові активні сполуки, не пов’язані з хімічними властивостями нектару. Така активність може бути зумовлена особливостями обробки нектару самими бджолами без жала.
Чим мед з Австралії відрізняється від меду медоносних бджіл
Мед європейської медоносної бджоли (Apis mellifera) відомий як природний антисептик, але його дія переважно залежить від наявності перекису водню. Інший приклад — манука-мед, відомий неперекисною активністю, що походить від нектару Leptospermum.
Проте дослідження показало, що мед бджіл без жала виявляє сталу антимікробну дію, незалежно від рослинного джерела нектару. За словами професорки Ді Картер, сталість властивостей у зразках меду з різних регіонів Австралії свідчить про те, що саме бджоли, а не лише нектар, відіграють ключову роль у створенні активного продукту.
Це відкриває перспективи для розробки стандартизованих натуральних ліків на основі меду, які були б ефективними незалежно від місця виробництва.
Антимікробна резистентність стала глобальною проблемою, тому природні альтернативи антибіотикам викликають дедалі більший інтерес. Мед бджіл без жала завдяки своїй стабільності, дії без перекису водню та натуральному походженню розглядається як потенційний медичний засіб.
Втім, одна з головних проблем — обсяги виробництва. Кожен вулик бджіл без жала виробляє лише близько 500 мілілітрів меду на рік. Проте, як зазначає д-р Рос Глоаг, такі вулики простіші в обслуговуванні, тому їх можна вирощувати у великій кількості. Це дає змогу компенсувати невеликий обсяг продукції.
У 2024 році мед бджіл без жала був схвалений органом Food Standards Australia New Zealand як безпечний продукт харчування. Це відкриває шлях до його національної й міжнародної комерціалізації. Вчені бачать перспективу створення нішевого ринку для високоцінного меду з лікувальним ефектом, придатного для використання у фармацевтичній і харчовій галузях.
Раніше ми писали, що у Новій Зеландії знайшли бджолу віком 14 млн років
