У графстві Девон, Велика Британія, на узбережжі Сідмута, в геологічних шарах формації Helsby Sandstone (також відомої як Otter Sandstone), виявили скам’янілість нового виду рептилій — Agriodontosaurus helsbypetrae, якому понад 240 мільйонів років. Це відкриття змінює уявлення про еволюцію лепідозаврів, адже новий вид належить до найдавніших представників Rhynchocephalia — групи, яку сьогодні представляє лише туатара. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, опублікований у журналі Nature.
Де і як виявили скам’янілість
Скам’янілість маленького ящіркоподібного рептилія була знайдена на узбережжі міста Сідмут, графство Девон, у середньотріасовій формації Helsby Sandstone, яку в регіоні також називають Otter Sandstone. Хоча рештки зібрали ще у 1950-х роках, лише нещодавно дослідники з Університету Брістоля провели ретельний аналіз, застосовуючи сучасні методи, зокрема синхротронну комп’ютерну томографію (synchrotron CT). Це дозволило створити тривимірну модель черепа та дослідити анатомічні деталі з мікроскопічною точністю.
Новий вид отримав назву Agriodontosaurus helsbypetrae, що в перекладі означає «лютий зубастий ящір з гельсбійської формації».
Хто такі лепідозаври і Rhynchocephalia?
Лепідозаври — це одна з двох основних гілок сучасних плазунів, до якої належать ящірки, змії та туатара. Усі вони походять від спільного предка, що існував у тріасовому періоді. Rhynchocephalia — давня гілка цієї групи, яка нині представлена єдиним живим видом — туатарою, ендеміком Нової Зеландії. Цю тварину часто називають «живим викопним», оскільки її анатомія майже не змінилася за понад 200 мільйонів років.
Agriodontosaurus helsbypetrae, за оцінками дослідників, жив близько 244–241,5 мільйонів років тому, випередивши інші відомі види Rhynchocephalia, зокрема Wirtembergia, на щонайменше 3 мільйони років.
Анатомічні особливості Agriodontosaurus
Тривимірне сканування скам’янілості виявило низку неочікуваних морфологічних рис, які змусили вчених переосмислити еволюційні гіпотези щодо лепідозаврів:
-
Відкритий нижній скроневий брус (temporal bar) — характерний для Rhynchocephalia та деяких сучасних ящірок.
-
Відсутність піднебінних зубів — хоча раніше вважалося, що у предків лепідозаврів вони мали бути.
-
Череп без суглобового «шарніра» (hinge) — ця особливість дозволяє більшій гнучкості щелеп у сучасних змій, але тут її немає.
-
Несподівано великі трикутні зуби — пристосовані для розривання і проколювання твердого хітинового покриву комах.
Такі анатомічні особливості вказують на те, що Agriodontosaurus був комахоїдним мисливцем і мав потужні щелепи для утримання та подрібнення здобичі — так само, як це сьогодні робить туатара.
Чому це відкриття є проривом
Agriodontosaurus helsbypetrae надає ключ до розуміння того, як формувалися сучасні плазуни. Його анатомія демонструє проміжну форму між ранніми рептиліями та сучасними представниками Lepidosauria. Знахідка дозволяє:
-
перенести дату виникнення Rhynchocephalia щонайменше на 3 мільйони років назад;
-
уточнити особливості черепної анатомії ранніх лепідозаврів;
-
переглянути еволюційні гіпотези щодо походження таких ознак, як зубна система, рухливість щелеп і харчова спеціалізація.
Важливо також, що Agriodontosaurus зміщує географічний центр еволюції лепідозаврів до Європи, адже попередні найдавніші знахідки походили з Південної Америки та Азії.
Agriodontosaurus helsbypetrae не лише встановлює новий мінімум для віку Rhynchocephalia, а й демонструє, наскільки ранні лепідозаври були різноманітними за формою та способом життя. Це також нагадування про величезну втрату біорізноманіття цієї гілки, яку сьогодні представляє лише один сучасний вид — туатара.
Завдяки цьому відкриттю наука отримує нові дані для реконструкції древніх екосистем, еволюційних сценаріїв і генетичних ліній плазунів, які збереглися донині.
Раніше ми писали, що палеонтологи відкрили найповніший череп стегозавра в Європі
